Гегечкорі Олексій Олександрович (партійний псевдонім Саша) [23.11(5.12) .1887, с. Наогалезі, нині Гегечкорський район, — 7.6.1928, Тбілісі], радянський державний і партійний діяч, учасник революційного руху на Кавказі. Народився в сім'ї дворянина. У революційному русі з 1902; член Комуністичної партії з 1908. Партійну роботу вів в Баку, Тбілісі, Мінгрелії, Челябінську, Ростові-на-Доні і ін. Неодноразово піддавався репресіям. Після Лютневої революції 1917 брав участь в створенні Бюро більшовиків в Кутаїси. У 1918 голова бойового штабу Західно-грузинського комітету партії; один з керівників повстань проти меншовицького уряду Грузії. Осенью 1918 в боях з білогвардійцями в Терськой обл. важко поранений. У 1921—1922 голова Тбіліського і член Грузинського ревкомов. У 1922—23 нарком внутрішніх справ, з 1924 нарком землеробства, одночасно з 1922 заступник голови СНК(Рада Народних Комісарів) Грузії. Делегат 11-го і 15-го з'їздів ВКП (б). Нагороджений орденом Червоного Прапора.
