Гартман Віктор Олександрович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гартман Віктор Олександрович

Гартман Віктор Олександрович [23.4(5.5) .1834, Петербург, — 23.7(4.8) .1873, с. Кирєєво Московської губернії], російський архітектор. Вчився в петербурзькому АХ(Академія витівок) (1852—61). Один з основоположників «російського стилю». У роботах Р. ідеї розвитку національної архітектури зводилися до рясної прикраси побудованих ним будівель узорами, запозиченими з народних вишивок, і дерев'яного різьблення (друкарня Мамонтова, нині № 16 Главполіграфпрома в Москві, 1872). Автор винахідливо декорованих дерев'яних виставкових павільйонів (у яких широко застосовував збірні дерев'яні конструкції), «студії» в Абрамцеве (1872). Малює, аквареліст; у 1871 оформляв опери М. І. Глінки і А. Н. Серова в Маріїнськом театрі в Петербурзі. Акварелі Р. послужили темою «Картинок з виставки» М. П. Мусоргського.

  Літ.: Стасов Ст, Ст А. Гартман, Собр. соч.(вигадування), т. 2 СП(Збори постанов) БИ. 1894, с. 126‑39, 150‑58; Архітектурний календар, «Архітектура СРСР», 1939 № 5.

  Ст М. Польової.