Ганна Іванівна (28.1.1693, Москва, — 17.10.1740, Петербург), російська імператриця з 25 січня 1730. Дочка Івана V Олексійовича, племінниця Петра I . У 1710 видана заміж за герцога курляндського. Незабаром овдовівши, жила в Курляндії. На престол була запрошена «верховниками» (див. Верховна таємна рада ) на умовах («Кондиціях») обмеження самодержавства на користь феодальної аристократії. Спираючись на дворянство і гвардійських офіцерів, 25 лютого 1730 А. І. відмовилася від виконання «Кондицій». Верховна таємна рада була ліквідована. Дворянство отримало значні пільги (виняткове право володіння населеними маєтками, обмеження терміну цивільної і військової служби 25 роками, відміна закону про єдиноспадкування і ін.). Недалекого розуму, ледача і малоосвічена, А. І. приділяла мало уваги державного справам, вдаючись до бенкетів і розваг. Головною опорою А. І. були прибалтійські дворяни-німці, що зайняли на чолі з фаворитом Е. І. Біроном пануюче положення в уряді.
Літ.: Костомаров Н., Російська історія в життєписах її найголовніших діячів, 5 видавництво, кн. 3 СП(Збори постанов) Би, 1913; Буд Ст, Біроновщина і Кабінет міністрів. Нарис внутрішньої політики імператриці Ганни, ч. 1—2, М-код.—СПБ, 1909—10; Історія СРСР. З прадавніх часів до наших днів, т. 3, М., 1967, с. 259—69.
