Галлер Лев Михайлович [17(29) .11. 1883 — 12.7. 1950], радянський воєначальник, адмірал (1940). Член КПРС з 1932. Народився в Петербурзі в сім'ї військового інженера. Закінчив Морський кадетський корпус (1905) і офіцерський артилерійський клас (1912). В період 1-ої світової війни був флагманським артилеристом бригади лінкорів Балтійського флоту і старшим офіцером лінкора «Слава» (капітан 2-го рангу). Під час Жовтневої революції, будучи командиром есмінця, перейшов на сторону Радянської влади, брав участь в Льодовому поході Балтійського флоту 1918. В ході Громадянської війни командував есмінцем, крейсером, був начальником штабу загону судів Балтійського моря, що діяли. У 1919, командуючи лінкором «Андрій Первозванний», брав участь в операціях проти військ Юденіча і англійських інтервентів. У 1921 начальник мінної дивізії, потім начальник штабу Балтійського флоту. Закінчив курси вищого начскладу при Військово-морській академії (1926) і з 1927 командував бригадою лінкорів Балтійського флоту. У 1932—37 командувач Балтійським флотом. З 1937 заступник начальника морських сил Наркомату оборони СРСР, з 1938 — начальник Головного морського штабу, з 1940 заступник наркома ВМФ(військово-морський флот) по кораблебудуванню і озброєнню. У 1947—48 начальник Військово-морської академії кораблебудування і озброєння ім. А. Н. Крилова. Нагороджений 3 орденами Леніна, 4 орденами Червоного Прапора, 2 орденами Ушакова 1-й міри, орденом Червоної Зірки і медалями.
