Галлея комета, яскрава комета, перша, для якої була обчислена еліптична орбіта і тим самим доведена періодичність її повернення до Сонця. Англійський астроном Е. Галлей, перший каталог елементів орбіт комет, що з'являлися в 1337—1698, що склав, звернув увагу на збіг доріг комет 1531, 1607 і 1682 рр. і передбачив, що це — проходження однієї і тієї ж комети що звертається біля Сонця з періодом 75—76 років. У 1705 Галлей передбачив повернення комети на 1758. До 1758 французький учений А. Клеро розробив метод обліку обурень руху комети тяжінням планет Юпітера і Сатурну і уточнив дату проходження комети через перигелій. Воно сталося 12 березня 1759 — в межах вірогідного терміну, вказаного Клеро; це з'явилося блискучим підтвердженням механіки І. Ньютона. Перігелійноє відстань Р. до. складає 0,587 астрономічною одиниці, афелійноє — більше 35 астрономічних одиниць. Наступне проходження комети відбулося в 1835. До цього часу в русі комети були враховані обурення і від Урану, незадовго перед тим відкритого англійським астрономом Ст Гершелем. Комета прошла перигелій 16 листопада, із запізненням всього на 3 дні проти розрахунку. Вивчення Р. до. йому.(німецький) астрономом В. Бесселем поклало початок розвитку механічної теорії кометних форм, згодом продовженої російським астрономом Ф. А. Бредіхиним. Дослідження Р. до. під час її останньої появи (перигелій 19 травня 1910), засновані на багаточисельних спостереженнях, дозволили отримати перші відомості про фізичну природу комет і спонукали Ф.Коуелла розробити досконаліший метод розрахунку обурень від планет. Спільно з А. Кроммеліном він прослідив рух Р. до. не лише в майбутньому, але і у минулому. Виявилось, що до 1909 Р. до. спостерігалася 29 разів, причому вперше — в 446 до і. е. Найближче проходження Р. до. через перигелій станеться в січні 1986. Це буде одне з найбільш зручних в 2-ій половині 20 ст випадків для посилки до комет ракети-зонда з метою прямого визначення складу і стану речовини в кометах.
