Гай (Gaj) Людевіт (8.7.1809, Крапка, — 20.4.1872, Загріб), хорватський громадський і політичний діяч, поет, один з керівників іллірізма, в якому представляв ліберальну течію. У 1835 почав видавати газету «Новіне хрватське» («Novine hrvatske») [з 1836 «Ілірське народі новіне» («Ilirske narodne novine»)] з літературним додатком «Даніца хрватська, словонська і далматінська» «Danica hrvatska, slovenska i dalmatinska» (з 1836 — «Даніца ілірська», «Danica ilirska»), в яких виступав з пропагандою ідей національного і культурного зближення південних слов'ян, політичного возз'єднання і автономії хорватських земель у складі Угорських королівства, що входило в монархію Габсбургов. У 1840 і 1867 відвідав Росію, зближувався з московськими слов'янофілами. В період Революції 1848—49 втратив політичний авторитет. Р. — один з творців загальнонаціонального літературної мови хорватів на основі штокавського прислівника. Написав слова і музику пісні «Ще Хорватія не загинула» (опублікована 1835).
