Гай (справжнє ім'я і прізвище — Гайк Бжішкян) Гая Дмитрович [6(18) .2. 1887, Тебріз, — 11.12. 1937], герой Громадянської війни, комкор (1935). Член Комуністичної партії з 1918. Народився в сім'ї вчителя. У революційному русі з 1903. У 1918 на чолі сформованих їм частин вів боротьбу проти белочехов і белоказачьіх військ Дутова, командував 24-ою стрілецькою дивізією, що звільнила Симбірськ і «Самаро-ульяновськой Залізною, що отримала найменування дивізії». У грудні 1918 — червні 1919 командував 1-ою армією Східного фронту, потім 42-ою стрілецькою і 1-ою Кавказькою дикою кавалерійською дивізіями на Південному фронті. Під час радянсько-польської війни 1920 командир 3-го кінного корпусу, Західного фронту, що успішно діяв на правому фланзі. У серпні 1920 корпус прикривав відступ 4-ої армії і був інтернований в Східній Пруссії. У 1922 наркомвоєнмор Вірменії, потім на військово-педагогічній і науковій роботі. З 1933 професор і начальник кафедри історії воєн і військового мистецтва у Військово-повітряній академії ним. Н. Е. Жуковського. Нагороджений 2 орденами Червоного Прапора.
Соч.: На Варшаву! Дії 3 кінні корпуси на Західному фронті, М. — Л., 1928: У боях за Симбірськ, Ульяновськ, 1928; Перший удар по Колчаку, Л., 1926.
