Гайдамаки (від тур.(турецький) haydamak — нападати), учасники народно-визвольного руху на Правобережній Україні, направленого головним чином проти національно-релігійного гніту. Рух Р. виник в 2-м-коді десятилітті 18 ст на Волині і в Західній Подолії, потім поширилося на інші райони України. Загони Р. складалися з селян, бідних запорізьких козаків, батраків, ремісників. Окрім українців, в загонах Р. були білоруси, поляки, Молдавія, російські старообрядці, солдати, донські козаки. Рух Р. користувався підтримкою серед селян і козаків Лівобережної України, що входила до складу Росії, унаслідок чого царизм активно брав участь в придушенні виступів Р. В 1734, 1750, 1768 рух Р. переростав в крупні народні повстання. Найбільш значним було повстання 1768 («Коліївщина»). У роки Громадянської війни 1918 — 20 українські буржуазні націоналісти, спекулюючи на популярних в народі традиціях, називали себе Р.
Літ.: Гуслістій До., Колiiвщнна, До., 1947; Лола О., Гайдамацький рух на Украiнi 20-60 рр. XVIII ст., До., 1965.
