Гайдай Зоя Михайлівна [19.5(1.6). 1902, Тамбов, — 21.4.1965, Київ], українська радянська співачка (сопрано), народна артистка СРСР (1944). У 1927 закінчила музично-драматичний інститут ним. Н. В. Лисенко (Київ) по класу співу Е. А. Муравьевой. У 1928—55 соліст Київського (у 1930—1934 — Харківського) театру опери і балету. У 1947—65 викладала в Київській консерваторії (з 1963 професор). Р. створила яскраві музично-сценічні образи в операх українських композиторів: Наталки («Наталка-Полтавка» Лисенко), Оксани («Запоріжець за Дунаєм» Гулак-артемівського), Люби Шевцової («Молода Гвардія» Мейтуса) і ін. Серед багатьох партій класичного репертуару: Тетяна («Євгеній Онегин» Чайковського), Снігуронька («Снігуронька» Рімського-корсакова), Чио-Чио-сан («Чио-Чио-сан» Пуччині), Віолета («Травіата» Верді) і ін. Виступала як камерна співачка. Гастролювала в багатьох містах СРСР і за кордоном. Державна премія СРСР (1941). Нагороджена 2 орденами, а також медалями.
Літ.: Савiнов Би., Зоя Міхайлiвна Гайдай, [Київ], 1941; Дорошенко Л., Зоя Михайлівна Гайдай — народна артистка СРСР, До., 1960.
