Гази нафтові попутні
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гази нафтові попутні

Гази нафтові попутні, вуглеводневі гази, супутні нафти і що виділяються з неї при сепарації. Кількість газів (у м 3 ), що доводиться на 1 т здобутій нафті (т.з. газовий чинник), залежить від умов формування і залягання нафтових родовищ і може змінюватися від 1—2 до декількох тис. м 3 нафти. Сумарний видобуток Р. н. п. в СРСР склала 18,8 млрд. м 3 (1967). На відміну від газів природних пальних, що складаються в основному з метану, Р. н. п. містять значні кількості етану, пропана, Бутану і ін. граничних вуглеводнів. Крім того, в Р. н. п. присутні пари води, а інколи і азот, вуглекислий газ, сірководень і рідкі гази (гелій, аргон).

  Перед подачею в магістральні газопроводи Р. н. п. переробляють на т.з. газопереробних заводах, продукцією яких є газовий бензин, т.з. отбензіненний газ і вуглеводневі фракції, чисті вуглеводні (етан, пропан, Бутан, ізобутан і ін.), що є технічно, або їх суміші.

  Газовий бензин застосовують як компонент автомобільних бензинів. Зріджені гази (пропан-бутанова фракція) широко використовують як моторне паливо для автотранспорту або як паливо для комунально-побутових потреб. Вуглеводневі фракції — коштовна сировина для хімічної і нафтохімічної промисловості. Вони широко використовуються для здобуття ацетилену. Піролізом етану отримують етилен важливий продукт для органічного синтезу. При окисленні пропан-бутанової фракції утворюються ацетальдегід, формальдегід, оцетова кислота, ацетон і ін. продукти. Ізобутан служить для виробництва високооктанових компонентів моторних палив, а також ізобутилену — сировини для виготовлення синтетичного каучуку. Дегідруванням ізопентана отримують ізопрен — важливий продукт при виробництві синтетичних каучуків.

  Літ.: Рябцев Н. І., Природні і штучні гази, 2 видавництва, М., I960; Чураков А. М., Газоотбензінівающие установки, М., 1962.

  С. Ф. Гудків.