Гаджібеков Узєїр Абдул Гусейн огли [5(17) .9.1885, с. Агджабеди, поблизу Шуши, — 23.11.1948, Баку], радянський композитор і громадський діяч, народний артист СРСР (1938), академік Азербайджанської АН(Академія наук) (1945). Член КПРС з 1938. Основоположник сучасної професійної музики Азербайджану. Вчився на музичних курсах при Московському філармонічному суспільстві і в Петербурзькій консерваторії (1914). Перша опера Г. «Лейлі і Меджнун» (1908) відкрила нову сторінку в історії азербайджанської музики. Цей твір поклав початок жанру мугамной опери, що поєднує нотний запис музики з сольною вокальною імпровізацією (мугамом) на основі вказаного композитором тексту. Р. написав ще п'ять мугамних обпер: «Аслі і Керем» (1912), «Шах Аббас і Хуршид бану» (1912) і ін. Протестом проти патріархально-феодальних звичаїв прозвучали музичні комедії Р. «Муж і дружина» (1909), «Не та, так ця» (1910) і що отримала широку популярність «Аршин малий алан» (соч. 1913; за однойменний фільм Державна премія СРСР, 1946). Після Жовтневої революції Р. сприяв розвитку в республіці музичної освіти: створив музичну школу, в 1938—48 професор і директор Азербайджанської консерваторії (з 1949 імені Р.). У 1931 Р. організував оркестр народних інструментів, в 1936 Державний хор, з 1945 очолював Науково-дослідний інститут азербайджанського мистецтва АН(Академія наук) Азербайджанською РСР.
Р. створив перші азербайджанські масові пісні, камерні інструментальні твори, 2 фантазії для оркестру народних інструментів, кантати. Вершиною творчості композитора з'явилася опера «Кер-огли» (1937; Державна премія СРСР, 1941) — героїко-епічній твір про селянське повстання на рубежі 17—18 вв.(століття) Опера відрізняється єдністю народних образно-інтонаційних буд і класичних засобів вирази. Основу музичної драматургії опери складають монументальні хорові сцени. У роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 композитор створив патріотичні твори: пісні, кантату «Батьківщина і фронт», а також романси-газелли «Сен-сизій» («Без тебе») і «Севгилі джанан» («Кохана») на вірші Низами, завершив багатолітню роботу над теоретичним дослідженням про народні лади. Автор музики гімну Азербайджанської РСР (1945), літературних вигадувань. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го і 2-го скликань. Нагороджений орденом Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Соч.: Про музичне мистецтво Азербайджану, Баку, 1966; Есерлері, ч. 1—4, Баки, 1964—68.
Літ.: Винограду Ст, Узєїр Гаджібеков і азербайджанська музика, М., 1938; Касимов До., Узєїр Гаджібеков, М., 1945; Корев С., Узєїр Гаджібеков і його опери, М., 1952; Агаєва Х., Узєїр Гаджібеков, Баку, 1955; Абасова Е., Опери і музичні комедії Узєїра Гаджібекова, Баку, 1961; Аббасов А., Узєїр Гаджібеков і його опера «Кер-огли», Баку, 1966.
