Гавіт, жаматун, приміщення полуцерковного-полугражданського призначення (аналогічне притвору) у вірменській архітектурі, що пристроювалося в середні віки до церков, переважно із З. (інколи як окрема будівля). Р. служили додатковим приміщенням для тих, що моляться, усипальнею, местомом зборів, інколи в них здійснювалися церковні служби. У 9—11 вв.(століття) Р. мали форму склепінчастого залу; у 12—13 вв.(століття) багато Р. відтворювали композицію (у частковості, перекриття) народного житла — глхатуна . Найбільш поширені Р. у вигляді 4-столпного залу з арочно-склепінчастим перекриттям (у Санаїне, 1185; Амазаспа в Ахпате, 1257); зустрічаються і 6-столпниє 3-нефниє Р. (у Санаїне, 1211), рідше — бесстолпниє зальні Р. з покриттям на арках, що перехрещуються (у Ахпате, 1209; Хоракерте, 1252).
Літ.: Мнацаканян С. Х., Архітектура вірменських притворів, Ер., 1952.
