Гавен Юрій Петрович (сьогодення прізвище і ім'я — Дауман Ян Ернестовіч) (18.3.1884, біля Риги, — 4.10.1936), радянський державний і партійний діяч. Член Комуністичної партії з 1902. Народився в сім'ї селянина. Екстерном склав іспити на звання народного вчителя. Під час Революції 1905—07 очолював партійну організацію в Малієнах (Латвія), керував місцевими революційними озброєними загонами «Лісові брати». Делегат 1-го (1906) і 2-го (1907) з'їздів Соціал-демократів Латиського краю (СДЛК), на обох обирався член ЦК СДЛК. Делегат 5-го з'їзду РСДРП. У 1907 член Ризького, Мітавського, Лібавського комітетів СДЛК, секретар ЦК СДЛК. У 1908 арештований, потім засланий на каторгу до Сибіру. У 1917 перший голова ради Мінусинського і член комітету РСДРП (б). Делегат Всеросійської демократичної наради (вересень 1917), після якої в Криму, — член бюро Таврічеського губкома РСДРП (б) і голова Севастопольського військового революційного комітету. У 1918 голова Севастопольського комітету партії, керівник Комісаріату по військово-морських справах. У 1919 голова Кримського обкому РКП (б), нарком внутрішніх справ, член президії Кримського СНК(Рада Народних Комісарів), голова Ради оборони Криму. З лютого 1920 член Кримського ревкома, секретар Кримського обкому РКП (б). З листопада 1921 голова ЦВК(Центральний виконавський комітет) Кримською АССР. З 1924 член президії Держплану СРСР. У 1931—33 директор радянської нефтеторгової фірми в Германії. З 1933 не працював по хворобі.
