Габронемози, захворювання гельмінтозів однокопитних, що викликаються нематодами з роду Habronema. Р. поширені повсюдно, особливо в південних зонах світу, де уражено до 50—60% коней. Збудники габронемоза — дрібні нематоди (довжина 8—22 мм ), розвиваються за участю проміжних господарів (мухи-жигалки, домашня муха і ін.). Дорослі паразити, локалізуючись в шлунку, руйнують його слизисту оболонку, викликають атрофію залоз. Личинки паразитують на шкірі і в легенях. Шкірний Р. супроводиться утворенням виразок («літні виразки»). У легенях личинки габронем формують паразитарні вузлики, які надалі піддаються гнійному розпаду. У хворих тварин відзначають катаральні гастроентерити, прогресуюче виснаження. При лікуванні Р. шлунку використовують чотирихлористий вуглець і розчин йоду. При Р. шкіри виразки обробляють 2—3%-ним розчином тріпанової синь. Профілактика — боротьба з мухами.
