Віткевіч Станіслав Ігнаци
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Віткевіч Станіслав Ігнаци

Віткевіч (Witkiewicz) Станіслав Ігнаци [псевдонім — Віткаци (Witkacy)] (24.2.1885, Краків, —18.9.1939, Езери біля Домбровіце), польський письменник. Почав друкуватися в 1919. Представник польського авангардизму . Автор більше 30 п'єс, що гротесковий деформують дійсність, близьких «драмі абсурду», романів («Прощання з осінню», 1927; «Ненаситність», 1930), в яких змальовані у абстрактно-утопічній формі драма людства і розпад цивілізації. У працях філософського характеру про живопис, театрі проголошував культ «чистої форми», незалежної від вмісту. Покінчив життя самогубством при вторгненні гітлерівських військ.

  Соч.: Nienasycenie. Powiešć, t. 1—2, Warsz., 1957; Nowe formy w malarstwie i inne pisma estetyczne, [Warsz.], 1959; Dramaty, t. 1—2, Warsz., 1962.

  Літ.: Stanisław Ignacy Witkiewicz. Człowiek i twórca, [Warsz., 1957]; Kłossowitz I. Samotnosi i uniwersalism Witkiewicza, в кн.: Z problemow literatury polskiej XX wieku, t. 2, Warsz., 1965.