Вірменія Мала, гірська область у верхів'ях рр. Евфрата, Лікуса і Галіса. З її територією, званою в хеттських джерелах країною Хайаса, зв'язано складання вірменського народу і древнеармянського мови. Там створився союз племен на чолі з хаямі, етнонім яких і тепер служить самоназванієм вірменського народу. А. М. входила в державу Ахеменідов . При Александре Македонському А. М. була під владою македонян; з 322 — самостійне царство із столицею в р. Ані-камах. В кінці 2 ст до н.е.(наша ера) А. М. перейшла у володіння понтійського пануючи Мітрідата VI Евпатора, який побудував там 75 укріплених замків. Після його загибелі А. М. переходила з рук в руки різних римських правителів; адміністративні кордони її мінялися. При імператорові Веспасиане увійшла до складу римської провінції Каппадокиі. При Діоклетіане (кінець 3 ст н.е.(наша ера)) виділена в самостійну провінцію; при Феодосії розділена на 2 провінції.
Літ.: Нариси історії СРСР. Первіснообщинний устрій і прадавні держави на території СРСР, М., 1956.