Вірменський театр опери і балету
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Вірменський театр опери і балету

Вірменський театр опери і балету академічний ім. А. А. Спендіарова, найбільший музичний театр Вірменської РСР (Єреван). Відкритий в 1933 оперою Спендіарова «Алмаст». Будівля побудована в 1926—53 архітектором А. І. Таманяном. У театрі в різний час працювали: диригенти — Р. Е. Будагян, До. С. Сараджев, Р. Р. Степанян, М. А. Таврізіан, С. Р. Чарекян; режисери — А. С. Бурджалян, А. До. Гулакян, Л. А. Калантар; балетмейстер І. І. Арбатов; хормейстер Ст А. Никольський; художники — М. С. Сарьян, С. І. Аладжалов, М. А. Арутчьян; артисти опери — А. Б. Даніелян, Ш. М. Тальян, Л. Н. Ісецкий (Іоаннісян), А. Д. Каратів, П. Р. Лісициан; артисти балету — Л. П. Воїнова-Шиканян, Р. Л. Таврізіан, С. Т. Саркисян, Р. Р. Георгиан, З. М. Мурадян і ін.

  В театрі були поставлені опери вірменських композиторів: «Ануш» (1935), «Давід-бек» (1950) Тіграняна, «Хоробрий Назар» (1935), «Лусабацин» (1938), «Героїня» (1950 Державна премія СРСР, 1951) Степаняна, «Тапарникос» Айвазяна (1938), «Аршак II» Чухаджяна (1945, Державна премія СРСР, 1946), «Арцваберд» Бабаєва (1957), «Вогненне кільце» Тертеряна (1967) і др.; балети: «Щастя» (1939), «Гаяне» (1947), «спартак» (1961) Хачатуряна, «Анаїт» Тер-Гевондяна (1940), «Хандут» (1945), «Три пальми» (1964) на музику Спендіарова, «Севан» Егиазаряна (1956), «Мармар» (1957), «Вічний ідол» (1966) Оганесяна, «Прометей» Арістакесяна (1967).

  В репертуар театру входять також твори російської і західної класики, радянських і зарубіжних сучасних композиторів.

  В трупі театру (1968): артисти опери — народний артист СРСР Р. М. Гаспарян, Т. Т. Сазандарян, Н. М. Ованісян, народний артист Вірменської РСР Р. А. Галачян, С. А. Галстян, М. А. Еркат, С. П. Даніелян, А. Р. Карапетян, А. Р. Петросян, Д. М. Погосян, А. Т. Тутунджян, Е. С. Хачикян і др.; артисти балету — народний артист Вірменської РСР Ст Ш. Галстян, Ф. М. Еланян, С. А. Мінасян, Л. Ст Семанова, В. Г. Ханамірян і ін. Головний диригент заслуженого на діяча мистецтв Вірменської РСР А. Р. Катанян; режисер заслуженого на артиста Вірменської РСР А. Ст Ананян; головний балетмейстер заслуженого на діяча мистецтв Вірменської РСР М. С. Мартіросян; головний хормейстер Р. А. Айвазян.

  В 1939 театр був нагороджений орденом Леніна.

  Р. Ш. Геодакян.