Він Вільгельм
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Він Вільгельм

Він (Wien) Вільгельм (13.1.1864, Гафкен, Східна Пруссія, — 30.8.1928, Мюнхен), німецький фізик. Закінчив Берлінський університет (у 1886). У 1892—96 приват-доцент Берлінського університету, в 1896—99 професор Вищої технічної школи в Ахене, з 1900 професор Вюрцбургського, потім Мюнхенського університетів. У 1893 вивів теоретичний закон випромінювання абсолютно чорного тіла і показав, що максимум енергії випромінювання повинен зміщуватися по спектру випромінювання із зростанням температури (див. Віна закон випромінювання, Віна закон зсуву ). Нобелівська премія (1911). Ст досліджувало відхилення канальних променів в електричному і магнітному полях, розробило метод виміру тривалості свічення вільних атомів. Один з авторів багатотомного «Керівництва по експериментальній фізиці».

  Соч.: Über die Energieverteilung im Emissionsspektrum eines schwarzen Körpers, «Annalen der Physik und Chemie», 1896, Bd 58, Н. 8; Methode zur Prüfung des Strahlungsgesetzes absolut schwarzer Körper, там же, 1895, Bd 56, Н. 11 (совм. з О. Zummer).

  Літ.: Rüchardt Е., Zur Erinnerung an Wilhelm Wien bei der 25. Wiederkehr seines Todestages, «Naturwissenschaften», 1955, Bd 42 № 3.