Вінчевський (Wintschewsky) Моріц (псевдонім; сьогодення ім'я і прізвище Бенцион Новаховіч) [9(21) .8.1856, містечко Янов Ковенськой губернії, нині Литовською РСР, — 18.3.1932, Нью-Йорк], єврейський пролетарський поет. У 1877 вступив в ряди німецької соціал-демократичної партії. У 1884 організував в Лондоні першу єврейську соціалістичну газету «Дос пойліше ідл» («Польський єврей»). У 1894 переїхав до Нью-Йорка; з 1897 брав участь у виданні соціал-демократичної газети «Форвертс» («Вперед»). У 1921 вступив в Комуністичну партію США. Перші вірші, розповіді, статті пройняті соціалістичними ідеями. У 1879 опублікував (на ідиш) ряд статей проти єврейської просвіти (Гаськали). У 1920 вийшли два томи його публіцистично-сатиричної прози: «Думки божевільного філософа», а також том, що містив драми «Останній набір», «Уявне весілля» і ін. У 1924 приїжджав в СРСР, де в тому ж році видана збірка його віршів «Пісні боротьби».
Соч.: Гезамлте верк, т. 1—10, Нью-Йорк, 1927—28; Ерінерунген, М., 1926 (на ідиш).
