Віньєтування
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Віньєтування

Віньєтування, часткове затемнення пучка променів, вступаючого в оптичну систему, що відбувається унаслідок його обмеження діафрагмами приладу. Ст приводить до поступового падіння освітленості зображення при переході від центру до краю поля зору. Ст повністю відсутнє лише при збігу плоскості вхідного люка з плоскістю предмету (відповідно, плоскість вихідного люка з плоскістю зображення); при цьому зображення різке обмежено. Існує і інший вигляд Ст, викликане в дзеркальних і дзеркально-лінзових системах наявністю 2-го відбивного елементу, що перешкоджає поширенню центральних променів.

  Ст грає істотну роль у фотографічних об'єктивах. Зазвичай воно не перевищує 30—40%, але в ширококутних об'єктивах може досягати 50—60%, внаслідок чого фотопластина на краях виявляється недоекспонірованной. З можливістю Ст необхідно вважатися в спектральному аналізі, наприклад у разі, коли має бути забезпечена рівномірна освітленість по всій висоті зображення щілини спектрографа.

  Літ.: Тудоровський А. І., Теорія оптичних приладів, ч. 1, М. — Л., 1948; Мандельштам С. Л., Введення в спектральний аналіз, М. — Л., 1946.