Вілларі ефект, вплив механічних деформацій (розтягування, кручення, вигину і т.д.) на намагніченість феромагнетика. Відкритий (1865) італійським фізиком Е. Вілларі (Е. Villari, 1836—1904). Ст е. зворотний магнітострикції (зміні розмірів феромагнетика при його намагніченні). Феромагнетики (наприклад, нікель), які при намагніченні скорочуються в розмірах (володіють негативною магнітострикцією), при розтягуванні зменшують свою намагніченість (негативне Ст е.). Навпаки, розтягування феромагнетиків з позитивною магнітострикцією (наприклад, стрижня із залізо-нікелевого сплаву з 65% Ni) приводить до збільшення їх намагніченості (позитивне Ст е.). При стискуванні знак Ст е. міняється на зворотний. Ст е. пояснюється тим, що при дії механічної напруги змінюється доменна структура феромагнетика (див. Магнітна структура ), визначальна його намагніченість. Ст е. знаходить вживання в техніці при створенні матеріалів із заданими магнітними властивостями.
