Вілланова культура, археологічна культура раннього залізного століття в Північній Італії (900—500 до н.е.(наша ера)). Названа по селенію Вілланова (Villanova) поблизу Болоньі, де в 1853—55 були виявлені характерні для Ст до. поховання — колодцеобразниє могили з трупосожженієм. Урни для праху мають вигляд двох усічених конусів з геометричним орнаментом. Розрізняють 4 періоди Ст до., по яких просліджується поступове вдосконалення техніки виготовлення бронзових виробів, зростання вживання заліза. Суспільний устрій племен Ст до. характеризується розпадом родових стосунків, значною майновою диференціацією, наявністю патріархального рабства. Питання про носіїв Ст до. остаточно ще не вирішений. Вважають, що ними були умбри .
Літ.: Модестов Ст І., Введення в римську історію, ч. 1, СП(Збори постанов) Би. 1902; Randall-mac Iver D., Villanovans and early Etruscans, Oxf., 1924; Åberg N., Bronzezeitliche und früheisenzeitliche Chronologie, t. 1—5, Stoch., 1930—35.
