Віленський Зиновій Моісейович [р. 3(15) .10.1899, нині р. Корюковка Чернігівської області], радянський скульптор-портретист, народний художник РРФСР (1969), член-кореспондент АХ(Академія витівок) СРСР (1954). Вчився в московському Вхутемас(Вищі державні художньо-технічні майстерні) е-Вхутєїне (1922—28). Для Ст характерні вдумливе відношення до індивідуальних особливостей моделі, ретельність виконання. Твори В.: портрети До. Н. Ігумнова (гіпс, 1939), С. А. Лавочкина (мармур, 1947), П. І. Чайковського (мармур, 1947; Державна премія СРСР, 1948) — все в Третьяковськой галереї, монументальні бюсти двічі Героїв Радянського Союзу С. Е. Артеменко в с. Рацулово Одеської області і І. Х. Міхайліченко в селищі Діамантовий Ворошиловградської області (обидва — бронза, 1948—49), портрет С. А. Чаплигина (гіпс, 1950, науково-меморіальний музей Н. Е. Жуковського, Москва), пам'ятник В. І. Леніну в Сочі (бронза 1957), портрет Б. Рассела (бронза, 1966, власність автора).
Літ.: Виставка творів З. М. Віленського. Каталог, М., 1966.
