Військові трибунали, в СРСР суди, що здійснюють правосуддя в Озброєних Силах СРСР. Входять в єдину судову систему СРСР. Організація і порядок діяльності Ст т. регламентовані Положенням про військові трибунали від 28 грудня 1958, Положенням про Верховний суд СРСР від 12 лютого 1957.
Система військових судів складається із Ст т. військових з'єднань, гарнізонів, частин, що є судами першої інстанції по кримінальних справах (цивільні справи військові суди розглядають лише в місцевості, де по обставинах військового часу не діють загальні суди). Ст т. деяких видів Озброєних Сил, округів, флотів і груп військ є касаційною інстанцією по відношенню к В. т. військових з'єднань, гарнізонів і частин і розглядають деякі важливіші справи як суд першої інстанції. Вища інстанція — Військова колегія Верховного суду СРСР.
Ст т. покликані вести боротьбу з посяганнями на безпеку СРСР, на боєздатність його Озброєних Сил, військову дисципліну і встановлений в Озброєних Силах СРСР порядок несення військової служби. Розгляд справ в Ст т. здійснюється, як і в загальних судах, на початках колегіальності. Як суд першої інстанції Ст т. розглядає справи у складі голови і двох народних засідателів з числа військовослужбовців, поділа по касаційних скаргах, протестах, а також поділа по протестах в порядку судового нагляду — у складі 3 постійних членів Ст т.
Постійні члени Ст т. (включаючи голів) обираються Президією Верховної Ради СРСР строком на 5 років; ними можуть бути вибрані громадяни СРСР, що перебувають на дійсній військовій службі і досягли до дня обрання 25-річного віку. Народні засідателі Ст т. обираються строком на 2 роки відкритим голосуванням на загальних зборах військовослужбовців по військових частинах.
Ст т. застосовують УК(Кримінальний кодекс) тієї союзної республіки, де здійснений злочин, відповідно до норм УПК(Карно-процесуальний кодекс) тієї республіки, на території якої розглядається справа.
До підсудності Ст т. віднесені справи: про всі злочини, здійснені військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними під час проходження ними учбових зборів; про всі злочини, здійснені особами офіцерського, сержантського і рядового складу органів державної безпеки; про злочини проти встановленого порядку несення служби, досконалих особами начальницького складу виправно-трудових установ, а також особами офіцерського, сержантського і рядового складу конвойної охорони МВС СРСР; про шпигунстві . Якщо справа підсудна трибуналу хоч би відносно одного підсудного, в цьому випадку вся справа у відношенні і останніх підсудних розглядається Ст т.; якщо хоч би один з досконалих злочинів підсудно Ст т., то і всі інші злочини, здійснені цією ж особою, розглядаються Ст т. Всі військовослужбовці, що входять до складу Ст т., полягають на дійсній службі і на них поширюються військові статути. Члени Ст т. не можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності, усунені з посади або піддані арешту без згоди Президії Верховної Ради СРСР. У трибуналах округів, флотів і груп військ є колегії по дисциплінарних справах, які розглядають справи про провину і порушення судової етики з боку голови і членів Ст т.
Літ.: Положення про військові трибунали, «Ведомості Верховної Ради СРСР», 1959 № 1: Збірка законів СРСР. 1938—1961, М., 1961, с. 792—97.
