Військові енциклопедії, науково-довідкові видання, що містять систематизоване зведення військових знань, а також зведення з інших областей наук, що мають значення для військової справи.
Прообразом Ст е. з'явилися військові словники, що містили енциклопедичні відомості по порівняно вузькому кругу питань. Першим таким словником можна рахувати роботу Дж. Полмена (Англія) «Всі знамениті битви, що відбувалися в наше століття у всьому світі, як на морі, так і на суші...» (Polman J., All the famous battels that haue bene fought in our age throughout the worlde, as well by sea as lande..., L., 1577). У Росії перші військові словники складені В. І. Суворовим (у книзі «Дійсний спосіб зміцнення міст...», СП(Збори постанов) Би, 1724, близько 350 військових термінів) і Г. Г. Кушельовим (у книзі Озанна Н. П., «Військовий мореплавець або збори різних на війні судів», що вживаються, СП(Збори постанов)Б, 1788, 940 термінів, з малюнками, схемами і таблицями). У 19 ст видані: «Словник математичних і військових наук...» Д. І. Вельяшева-Волинцова (ч. 1—2, т. 1—4, СП(Збори постанов) Би, 1808), в якому 1 / 5 термінів (з 5728) відноситься до військової справи (головним чином до артилерії і фортифікації); «Військовий словник, що укладає найменування або терміни, в Російському сухопутному війську що вживаються...» С. А. Тучкова (ч. 1—2 СП(Збори постанов) Би, 1818), що налічує близько 1,5 тис. термінів по військовому мистецтву, фортифікації, артилерія і др.; «Морський словник, що містить пояснення всіх назв, що вживаються в морському мистецтві...» А. С. Шишкова (ч. 1—3, СП(Збори постанов) Би, 1832—40), що має 800 термінів по кораблебудуванню (ч. 1), по мореплавній астрономії, фізиці і картографії (ч. 2) і по артилерії (ч. 3), видання не закінчене.
Першою Ст е. вважається праця Гийе де Сен-Жоржа (Франція) «Знання військової людини, або Словник дворянина...» (Guillet de Saint-georges, Les arts de l''homme d''épée ou le dictionnaire du gentilhomme..., v. 1—3, P., 1670), що містить відомості по військовому і морському мистецтву, а також по мистецтву верхової їзди. Найбільш відомими Ст е. і військовими словниками, виданими в зарубіжних країнах, є: у Великобританії — «Енциклопедичний словник науки і військового мистецтва» під редакцією Ч. М. Біднелла («An encyclopaedic dictionary of science and war», ed. by Ch. М. Beadnell, L., 1943). У Германії — «Настільний словник загальної військової науки...» Б. Потена (Poten B. von, Handwörterbuch der gesamten Militärwissenschaften..., Bd 1—9, Bielefeld — Lpz., 1877—80), що містить статті по військовій історії, військово-морському флоту, артилерії, фортифікації, про військових діячів, ілюстрацію; «Довідник по сухопутній армії і флоту. Енциклопедія військових наук і родинних галузей знань» під редакцією Р. фон Альтена і Г. фон Альберта («Handbuch für Heer und Flotte. Enzyklopädie der Kriegswissenschaften und verwandter Gebiete», hrsg. von G. von Alten und Н. von Albert, Bd 1—6, 9, 9a, Ст, 1909—14), що містить статті у військовій і військово-морській справі, карти, малюнки; у зв'язку з 1-ою світовою війною 1914—18 видання перерване на статті «österreich» («Австрія»), але випущений останній, 9-й том, такий, що містить хронологічний опис всіх найважливіших воєн, і том 9a — карти до нього; «Довідник сучасних військових наук» під редакцією Г. Франке («Handbuch der neuzeitlichen Wehrwissenschaften», hrsg. von Н. Franke, Bd 1—3, Tl 1—4, Ст — Lpz., 1936—1939), освітлюючий питання ведення війни (т. 1), сухопутної армії (т. 2), військово-морських сил (т. 3, ч. 1) і військово-повітряних сил (т. 3, ч. 2), військової історії, що включає карти, схеми, малюнки; випущений в роки фашистського режиму, що відбилося на його утриманні. У Іспанії — «Загальна морська енциклопедія» під редакцією Х. М. Мартінес-Ідальго («Enciclopedia general del mar», Bajo la dirección de Jose М. Martínez-Hidalgo в Terán, v. 1—6, Madrid — Barcelona, 1957—58), одна з найбільш крупних морських енциклопедій, що включає статті у військово-морській справі, про мореплавців і флотоводців. У Італії — «Військова енциклопедія...» («Enciclopedia militare...», v. 1—6, Mil., 1927—33), освітлююча питання військової історії, армії, військово-морського флоту, авіації, географії, військової техніки і що характеризує військових діячів, випущена в роки фашистського режиму. У Польщі — «Мала військова енциклопедія» («Mała encyclopedia wojskowa», t. 1—3, Warsz., 1969—70). У США — «Морська енциклопедія, що включає словник морських термінів і виразів» («A naval encyclopaedia comprising а dictionary of nautical words and phrases», Phil., 1881), містить статті по військово-морському мистецтву опис портів і баз, статті про військово-морських діячів; «Військова енциклопедія» Е. С. Ферроу («Ferrow''s military encyclopedia», 2 ed., t. 1—3, N. Y., 1895); «Новий військовий і військово-морський словник» Ф. Гейнора (Gaynor F., The new military and naval dictionary, N. Y., 1951). У Франції — «Словник сухопутних військ...» Е. А. Бардена (Bardin Е. A., Dictionnaire de l''armée de terre, v. 1—17, P., 1841—51); «Військовий словник. Енциклопедія військових наук...» («Dictionnaire militaire. Encyclopédie des sciences militaires...», v. 1—2, P. — Nancy, 1894—1910, Suppl., 1911), розглядає питання, що стосуються лише французької армії; «Морський словник» Ж. Мерьена (Merrien J., Dictionnaire de la mer, P., 1958), що містить понад 5 тис. термінів. У Швеції — «Ілюстрований морський словник» («Nautiskt bildlexikon», Göteborg, 1963), що налічує 1570 ілюстрацій. У Югославії — «Морська енциклопедія» («Pomorska encikiopedija», t. 1—8 Zagreb, 1954—64), освітлююча військово-морське мистецтво і історію, біографії військово-морських діячів, містить ілюстрації; «Військова енциклопедія» під редакцією Б. Шилеговіча («Vojna enciklopedija», glavni ured. Boško Šiljegovic, t. 1—11, Beograd, 1958—69), що охоплює різні сторони військової справи, включає персоналії, багато ілюстрована.
В Росії видані: «Військовий енциклопедичний лексикон» під редакцією Л. І. Зедделера (т. 1—14, СП(Збори постанов) Би, 1837—1850, і «Збільшення», СП(Збори постанов) Би, 1852), перевиданий і доповнений під редакцією М. І. Богдановіча (т. 1—14, СП(Збори постанов) Би, 1852—58), містить багато статей по теорії і історії військового мистецтва, історії воєн Росії і іноземних держав, а також персоналії, має карти, плани і креслення; «Енциклопедія військових і морських наук» під редакцією Г. А. Лєєра (т. 1—8, СП(Збори постанов) Би, 1883— 1897), охоплює історію військового мистецтва, військову адміністрацію, статистику і географію, артилерію, військово-інженерну справу, військово-морський флот, військову техніку, не ілюстрована; «Військова енциклопедія» під редакцією До. І. Велічко, Ст Ф. Новіцкого, А. В. Шварца і ін. (видання І. Ст Ситіна, т. 1—18, П., 1911—15) — капітальна праця, що охоплює комплекс військових, військово-морських, військово-стратегічних знань, персоналії, містить багато карт, планів, креслень. У зв'язку з 1-ою світовою війною видання урвалося на статті «Порт-Артур». Відомості цієї енциклопедії зберігають значення до теперішнього часу.
В СРСР в 1930-х рр. готувалося видання багатотомної «Радянської військової енциклопедії» під редакцією Р. П. Ейдемана, але вийшли (1932—33) лише 2 томи (до статті «Варна» включно). Виданий «Морський словник» (т. 1—2, М., 1959, близько 12 тис. військово-морських і морських термінів, у тому числі по атомній, реактивній і електронній техніці, з ізображеніємі).
Літ.: Кауфман І. М., Словники і енциклопедії. Бібліографічний покажчик, ст 1 — Дореволюційні видання, М., 1937; Zischka G., Index Lexicorum. Bibliographie der Lexikalischen Nachschlagewerke, W., 1959; Craig Н. Jr., A bibliography of encyclopedias and dictionaries dealing with military, naval and maritime affairs, 1577—1965, 3 ed., Houston (Texas), 1965.
