Відовданськая конституція (Vidovdanski ustav), буржуазна конституція Королівства сербів, хорватів і словенських (з 1929 — Югославія). Прийнята Засновницькими зборами 28 червня 1921 [у день св. Віда (Vidovdan) — звідки назва]. Ст до. оголосила королівство конституційною парламентарною і спадковою монархією (ст. 1) на чолі з сербським королем з династії Карагеоргиевічей . Фундирувала однопалатний парламент (народну ськупщину). Проголошувала рівність всіх перед законом, свободу слова, зборів, союзів, друку. В той же час вона забезпечувала панування в країні великодержавної сербської буржуазії. Наділяла короля виконавчою і законодавчою (спільно з народною ськупщиной) владою. Політичні права і свободи громадян, згідно ст. 127, могли бути в будь-який момент скасовані королем. Ст до. діяла до встановлення в країні монархічної диктатури (6 січня 1929).
Публ.: Конституції буржуазних країн, т. 2 — Середні і малі європейські країни, М. — Л., 1936, с. 46-72.
Літ.: Jankowić D., Vidovdanski ustav, в кн.: lz istorije Jugoslavije. 1918—1945, Beograd, 1958, s. 182—90.
