Відведення суддів
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Відведення суддів

Відведення суддів, відчуження судді від участі в розгляді даної справи, якщо він особисто (прямо або побічно) зацікавлений в результаті справи або є інші обставини, що викликають сумнів в його безсторонності. Радянське законодавство встановлює, що суддя підлягає відведенню, якщо він є стороною в справі, родичем або представником який-небудь із сторін, свідком, брав участь в даній справі як експерт, перекладач, особа що виробляв дізнання, слідчого, адвоката, захисника або є родичем якого-небудь з названих осіб. До складу суду не можуть входити особи, що полягають в спорідненості між собою. За наявності вказаних обставин суддя зобов'язаний заявити самовідвід. Право О. с. мають прокурор, сторони, їх представники (у цивільному процесі — треті особи ), представники громадської організації або колективів трудящих допущені до участі в судовому розгляді. Відведення може бути заявлений також прокуророві, слідчому, особі, що виробляє дізнання, секретареві судового засідання, перекладачеві, фахівцеві, експертові по всіх названих підставах, окрім повторної участі у виробництві у справі.