Отгонноє тваринництво
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Отгонноє тваринництво

Отгонноє тваринництво, форма організації тваринництва, при якій тварин протягом всього року (або більшій його частині) містять на пасовищах різних сезонів використання, віддалених від житлово-виробничих центрів. До отгонно-пасовіщного вмісту найбільш пристосовані вівці, коні, верблюди і яки. У багатьох районах на сезонних пасовищах містять і велику рогату худобу. Основні райони О. ж. у СРСР — Казахстан, Середня Азія Закавказзя, Північний Кавказ, ряд південно-східних районів Європейської частини РРФСР, Західному і Східному Сибіру. У минулому в багатьох з цих районів переважала кочова система господарства, при якій виключалося ведення землеробства і інтенсивного тваринництва. У перші роки організації колгоспів і радгоспів застосовувалася, як правило, пасовищно-стійлова система вмісту худоби. Із зростанням поголів'я господарства не могли повністю забезпечити худобу кормами з основною земляною території. Постановою ЦК ВКП (б) і СНК(Рада Народних Комісарів) СРСР «Про заходи збереження молодняка і збільшення поголів'я худоби в колгоспах і радгоспах» (1942) була намічена програма організації отгонного вмісту худоби. У 1945—73 виконана велика робота по обводненню і поліпшенню використовуваних і освоєнню нових пасовищ. На віддалених пасовищах працюють машинно-тваринницькі станції і загони, що надають господарствам допомогу в заготівці страхових запасів кормів механізації водопідйому і ін. трудомістких процесів. У багатьох господарствах створені зрошувані ділянки для вирощування кормових культур. Проводиться паспортизація пасовищ, вводяться пастбіщеобороти, загородне (дільнична) пасіння.

загрузка...

  В пустинних, напівпустинних, степових і гірських районах СРСР зосереджено все поголів'я верблюдів і яків, понад половину суспільного поголів'я овець і кіз, четверту частину поголів'я великої рогатої худоби, велику кількість коней. Навесні, літом і осінню вся худоба в цих районах знаходиться на пасовищах, взимку — щорік 30—35 млн. голів (у перерахунку на овець). Для укриття худоби в період негоди будують легкі приміщення з місцевих будматеріалів або бази, навіси, затіши. Для працівників, обслуговуючих худобу, споруджують житлові будинки, встановлюють пересувні будиночки або юрти. У багатьох районах О. ж. створюються господарські і міжгосподарські культурні центри. Економічна ефективність О. ж.: при незначних витратах на годування і вміст худоби і праці по догляду за ним різко знижується собівартість продуктів тваринництва; звільняються значні площі орних земель на основній території господарств для розвитку ін. галузей з.-х.(сільськогосподарський) виробництва.

  Цілорічну пасовищну систему вмісту худоби застосовують в Австралії, Монголії, Афганістані, Аргентині, Бразилії, Новій Зеландії і ін. країнах. У Австралії на пасовищах містять близько 170 млн. голів овець і близько 18 млн. голів великої рогатої худоби, в Монголії — понад 22 млн. голів худоби різних видів.

  Я. З. Луцький.