Вівчарства і козівництво інститут
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Вівчарства і козівництво інститут

Вівчарства і козівництво інститут всесоюзний научно-ісследовательський Міністерства сільського господарства СРСР, організований в 1932 в Ставрополі. Розробляє питання нової технології вівчарства на промисловій основі, вдосконалення методів селекції овець і кіз, годування, нагулу і відгодівлі овець, підвищення якості шерстної продукції, біології розмноження і ін. Має (1973): відділення технології з відділами технології годування, механізації кормовиробництво, економіки і організації; науково-дослідні відділи загального профілю — науково-організаційні, розведення і генетики, шерсті, біології розмноження і штучного запліднення; лабораторії — конструювання нової техніки, загальної хімії і біохімії, електронно-обчислювальної техніки; дослідно-виробничу базу (Черноземельськую дослідну станцію в селищі Комсомольському Калмикськой АССР, експериментальне господарство «Темнолесський» в селищі Цимлянськом Ставропольського краю); вищу школу бонітеров. Інститут — координуючий центр по тонкорунному вівчарству. Має очну і заочну аспірантуру. Видає «Праці» (з 1934). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1971).

  Ст С. Заритовський.