Воячек Володимир Гнатович [р. 8 (20) .3.1876, Петербург], радянський оторіноларінголог, академік АМН СРСР(Академія медичних наук СРСР) (1944), заслуженого на діяча науки РРФСР (1933), Герою Соціалістичного Труда (1961), генерал-лейтенант медичної служби. Закінчив Військово-медичну академію в 1899, в 1917—56 професор (з 1930 завідувач кафедрою), в 1919—25 віце-президент і в 1925—30 начальник цієї академії. Основні праці по фізіології патології і методиці дослідження внутрішнього вуха, морській і повітряній хворобам, глухонімоті, порокам мови. Запропонував ряд нових операцій, медичних інструментів, методів хірургічної техніки. Розробив нормативи відбору льотного складу в авіацію. За ініціативою Ст в 1930 створений Ленінградський науково-дослідний інститут хвороб вуха, горла, носа і мови. Автор декількох підручників по оториноларингології. Створив крупну школу оторіноларінгологов. Ім'я Ст в 1935 привласнено оториноларингологічній клініці Військово-медичної академії. Нагороджений 5 орденами Леніна, 5 іншими орденами, а також медалями.
Соч.: Військова ото-ларінгологія, 3 видавництва, [М.], 1946; Основи ото-ріно-ларінгології, 4 видавництва, [Л.], 1953.
Літ.: Попів Ф. А., Володимир Гнатович Воячек (До 80-ліття з дня народження), «Вісник ото-ріно-ларінгології», 1956 № 6.
