Вотум
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Вотум

Вотум (лат. votum — бажання, воля), думка, виражена шляхом голосування. У парламентській практиці буржуазних держав в такому порядку виноситься схвалення (Ст довіри) або осуд (Ст осуду, Ст недовір'я) загальної політики або конкретної акції уряду в цілому або окремих міністрів. Оскільки в багатьох країнах немає строгої регламентації постановки питання про довіру, всяке голосування урядових пропозицій в парламенті може розглядатися як вотування довіри. Ініціатором проведення Ст довіри може виступити само уряд; воно може запропонувати парламенту вотувати свої програми або декларації, запитати Ст довіри у зв'язку з обговоренням конкретного законопроекту. У буржуазній державній практиці уряд, що спирається на парламентську більшість, незрідка використовує Ст довіри для забезпечення стабільності і політичного авторитету. Ст осуду юридично означає відмову парламенту в довірі уряду. Ініціатива постановки питання про осуд може виходити від парламенту або від самого уряду, який, отримавши таке Ст, позбавляється підтримки парламентської більшості. Наслідки Ст осуду різні: наприклад, за конституцією Італії це автоматично спричиняє за собою відставку уряду; у ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) уряд звільняється в цьому випадку президентом після обрання бундестагом нового глави уряду — канцлера. У буржуазній практиці нерідкі випадки коли вставши на захист уряду, глава держави удається до розпуску парламенту, що виніс Ст осуду.

  Я. М. Бельсон.