Воротинськие, княжий рід в Російській державі 15—17 вв.(століття) Відбувалися з чернігівських Рюріковічей. Родоначальник — другий син князя Романа Новосильського Лев Романовіч Ст, при якому в кінці 14, — початку 15 вв.(століття) землі Ст увійшли до складу Великого князівства Литовського, де Ст були питомими князями служивих. В середині 15 ст крупну політичну роль грав син Льва Романовіча Федір Львович Ст, одружене на дочці князя Корібута (Дмитра) Ольгердовіча Марії. В кінці 15 ст перейшли на службу до великого князя московського Івана III нащадки Федора Львовича — внук Іван Михайлович Ст (1487), сини Дмитро Федорович Ст (1489) і Семен Федорович Ст (1492). Іван Михайлович Ст (р. народження невідомий — помер 21.7.1535), в Російській державі питомий князь служивого, в його долю (у верхів'ях Оки) входили Перемишль, третина Воротинська і долі в Новосиле і Одоєве. Активно брав участь в російсько-литовських війнах 1-ої третини 16 ст і військових діях проти кримських татар. Мав 3 сини. Володимир Іванович Ст (р. народження невідомий — помер 27.9.1553), боярин з 1550, член Вибраної ради Івана IV, учасник казанського походу. Олександр Іванович Ст (р. народження невідомий — помер 6.2.1565), перше воєвода в Казані (1558), боярин з 1560 (піддавався опалі). Михайло Іванович Ст (близько 1510 — 12.6.1573), російський полководець. Близько 1551 отримав почесний титул «царської слуги», в 1552 при узятті Казані фактично очолював великий полк, в 50 — початку 60-х рр. неодноразово керував російською армією на південному кордоні. З листопада 1562 в опалі (з конфіскацією долі), пробачив в 1566 (з поверненням долі), отримав чин боярина. В кінці 60 — початку 70-х рр. замість родових земель отримав долю в Стародубе-Ряполовськом, Нижньому Новгороді і Муроме. Очоливши сторожову службу і оборонні зміцнення на південних кордонах, 16 лютого 1571 підписав статут сторожової служби. Влітку 1572 керував російською армією, що отримала перемогу над кримськими татарами в битві при Памолодях. У 1573 арештований по помилковому доносу, підданий тортурам, від яких помер. Доля Ст була ліквідована. Іван Михайлович Ст (р. народження невідомий — помер 8.1.1627), старший син Михайла Івановича, керівник придушення повстання казанських татар і черемисів в 1583, воєвода в Нижньому Новгороді в 1586—87. Учасник палацової боротьби в 1585—87 в числі противників Бориса Годунова, піддався опалі і засланню. З весни 1605 — боярин. У 1606—07 активно брав участь в придушенні селянського повстання, керованого І. І. Болотниковим, в липні 1610 — учасник позбавлення влади царя Василя Шуйського, потім — член «семібоярщини» . У жовтні 1610 арештований за підозрою в участі в антипольській змові, звільнений в 1612. Брав участь в завершальних засіданнях Земського собору 1613. Олексій Іванович Ст (1610 — 20.6.1642) син Івана Михайловича, стольник з 1625, в 1642 воєвода в Тулі. Іван Олексійович Ст (р. народження невідомий — помер 24.7.1679), син Олексія Івановича, родич царя Олексія Михайловича по матері, з 1664 ближній боярин; учасник дипломатичних переговорів 60—70-х рр. і військових дій російсько-польської війни 1654—67. Був крупним землевласником (по перепису 1678). З його смертю припинився рід князів Ст
