Воронежський університет
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Воронежський університет

Воронежський університет ним. Ленинского Комсомолу, заснований в 1918 на базі Юрьевського університету (р. Юрьев, нині Тарту), який був евакуйований в тому ж році до Воронежа. Ст в. мав історико-філологічний, медичний, юридичний і фізико-математичний факультети. У 1930—31 на базі університету були створені медичний, економічний і педагогічний інститути. До 1941 в Ст в. працювали біологічний, фізико-математичний, хімічний геологічний, географічний, історико-філологічний, економічний факультети. У роки Великої Вітчизняної війни Ст в. продовжував роботу в евакуації; заняття у Воронежі відновлені з вересня 1944. У Ст в. працювали видні учені: хірург Н. Н. Бурденко, хімік А. Ст Думанський, ботаніки М. С. Колір, Би. А. Келлер, Б. М. Козо-Полянський і ін. У складі Ст в. (1970); філологічний., історичний, романо-германській філології, фізичний, математичний, прикладної математики і механіки, хімічний, біолого-почвоведчеський, геологічний, географічний, економічний, юридичний факультети, підготовчий факультет для іноземних студентів, підготовче відділення, факультет підвищення кваліфікації викладачів вузів по математиці, хімії і іноземним мовам, заочне і вечірнє відділення, аспірантура; науково-дослідні інститути — математики, фізики, хроматографії, економіки, грунтознавства, геології; ботанічний сад, заповідник зоологічна станція, обчислювальний центр, видавництво. У бібліотеці понад 1200 тис. тт. Університет видає «Праці» (з 1925).

  В 1970 в Ст в. виучувалося понад 13 тис. студентів, працювало близько 900 викладачів, у тому числі 50 професорів і докторів наук, 350 доцентів і кандидатів наук. За роки існування Ст в. підготував 28 тис. фахівців.

  П. М. Гапонов.