Вордсворт Уїльям
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Вордсворт Уїльям

Вордсворт, Уордсуорт (Wordsworth) Уїльям (7.4.1770, Кокермаут, — 23.4.1850, Райдал-Маунт, поблизу Грасміра, Уестморленд), англійський поет. Закінчив Кембріджський університет. Випробував вплив Великої французької революції. Співчував жертвам аграрно-промислового перевороту в Англії (поема «Віна і скорбота», 1793—94). В кінці 90-х рр. Ст зближувалося з С. Колріджем і Р. Сауті, утворивши ідейну співдружність — так звану «озерну школу» . У 1798 спільно з С. Колріджем опублікував збірку «Ліричні балади»; передмова до 2-го виданню цієї збірки (1800) стало естетичним маніфестом консервативного романтизму . Порвавши з классицистічеськимі нормами 18 ст, Ст в баладах, пронизаних непідробленим відчуттям, писало про крах вікових засад селянського життя («Нас семеро», «Брати») передавав думки простих трудівників і красу рідної природи («Рядки, написані ранньою навесні»), силу любові («Люсі»). Ст писало вірші про повсталих негрів на Гаїті, тірольських селянах, що борються проти Наполеона (цикл «Сонети, присвячені свободі», 1802—16); у той же цикл увійшли і офіційно-патріотичні вірші. З роками Ст все визначеніше переходило на консервативні позиції: у «Церковних сонетах» (1822) він представляє історію Європи як зміну релігійних учень. У автобіографічній поемі «Прелюдія» (1850) Ст відмовляється від радикалізму юності. У 1843 отримав звання поета-лауреата.

  Соч.: Poetical works, L., 1956; Literary criticism, L., 1966; у русявий.(російський) пер.(переведення), у кн.: Маршак С. Я., Собр. соч.(вигадування), т. 3, М., 1959.

  Літ.: Елістратова А. А., Спадщина англійського романтизму і сучасність, М., 1960; Rader М., Wordsworth. А philosophical approach [Oxf.], 1967; Sneath Е. Н., Wordsworth. Poet of nature and poet of man, Port Washington (N. Y.), 1967; Moorman M., W. Wordsworth. A biography, v. 1—2, Oxf. 1957—65; Peek До. М., Wordsworth in England, N. Y., 1969.

  Би. А. Гиленсон.

В. Вордсворт.