Вольф (Wolff) Вільгельм (псевдонім — Лупус) (21.6.1809, Тарнау в Силезії, — 9.5.1864, манчестер), німецький пролетарський революціонер, близький друг К. Маркса і Ф. Енгельса. Народився в сім'ї селянина. У 1829—34 вивчав філософію в університеті в Бреслау (Вроцлав). У 1834—38 — в прусській в'язниці за участь в демократичній діяльності. У 1846 емігрував до Лондона, де вступив в Освітнє суспільство німецьких робітників. У квітні. 1846 приїхав в Брюссель, де познайомився з Марксом і Енгельсом. Брав участь в підставі Союзу комуністів, був членом його ЦК. З червня 1848 — один з редакторів «Нової Рейнської газети» . Написав ряд революційних статей з селянського питання («Силезський мільярд» і ін.). Брав активну участь в роботі Демократичного суспільства Кельна. У 1849 депутат Франкфуртського парламенту (належав до його украй лівого крила). Після поразки Революції 1848—49 в Германії Ст емігрував до Швейцарії, потім в 1851 до Лондона. З 1854 жив в манчестері. К. Маркс присвятив Вольфу «... сміливому, вірному, благородному, передовому борцеві пролетаріату...», 1-й том «Капіталу».
Соч.: Der Aufruhr der Weber in Schlesien (Juni, 1844) [Ст, 1952]: Die schlesische Milliarde, B., 1954; Wybór pism про Śląsku, [Warsz.], 1954.
Літ.: Енгельс Ф., Вільгельм Вольф, Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 19; Смирнова Ст А., В. Вольф — людина, якій Маркс присвятив «Капітал», М., 1963; Schmidt W., W. Wolff. Sein Weg zum Kommunisten, B.,1963.
