Вольний вірш, різновид силлабо-тонічного вірша з непостійним числом однакових (на відміну від різнохарактерних в вільному вірші ) стоп у вірші, причому вірші нерівної довжини поєднуються вільно. Зазвичай Ст с. пишуться ямбом з коливаннями числа стоп від 1 до 6, наприклад:
чи Сказати на вушко ясніше думка мою? (6 стоп)
Худі пісні Солов'ю (4 стопи)
В кігтях у кішки (3 стопи)
(І. А. Крилов).
Обов'язковий елемент Ст с. — рима, досліди Ст с. без рим (у В. А. Жуковського і ін.) не отримали розвитку. Інтонація Ст с. близька до розмовної мови. Ст с. міцно закріпився за байкою; у 18 — початку 19 вв.(століття) їм писалися епіграми, епітафії, написи; зрідка зустрічається в ліричних віршах («Згасло денне світило» А. С. Пушкіна), поемах («Душка» І. Ф. Богдановича), драмі («Лихо з розуму» А. С. Грібоєдова). Вперше застосований в «притчах» А. П. Сумарокова.
