Володимирів (справжнє прізвище — Шейнфінкель; партійний псевдонім — Льова) Мирон Костянтинович [15(27) .11.1879, Херсон, — 20.3.1925, Нерві, поблизу Генуї], радянський державний і партійний діяч. Народився в сім'ї земельного орендаря. У 1898 закінчив Херсонське сільськогосподарське училище, де був одним з організаторів революційного кружка учнів. Член РСДРП з 1903; вів партійну роботу в Гомелі, був членом Поліського комітету РСДРП. Делегат 3-го з'їзду РСДРП (псевдонім — Константінов). У 1905—07 на підпільній партійній роботі в Петербурзі, Одесі, Луганську, Екатерінославе. У серпні 1907 засланий до Сибіру, в травні 1908 біг за кордон. У 1911 читав лекції з національного питання в організованій В. І. Леніним партійній школі в Лонжюмо (Франція). Потім прилучився до групи «примиренців». У серпні 1917 разом з «межрайонцамі» був прийнятий в партію більшовиків. В дні Жовтневої революції очолював продовольчу управу Петрограду, потім був членом колегії Наркомпрода. У 1919 член РВС(Реввоєнрада) і голова особливої продовольчої комісії Південного фронту. У 1921 нарком продовольства, потім нарком землеробства України. У 1922—24 нарком фінансів РРФСР і заступник наркома фінансів СРСР. З листопада 1924 заступник голови ВСНХ(Вища рада народного господарства) СРСР. З 1925 член ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР і ВЦИК. Похований в Москві на Червоній площі біля Кремлівської стіни.
Літ.: Кондратьев Ст, Все життя — горіння, в його кн.: Вони жили для тебе, М., 1964; Смолкина А., Володимирів М. До. (1879—1925), у кн.: Герої Жовтня, т. 1, Л., 1967.
