Водовозів Василь Іванович [27.9(9.10) .1825, Петербург, — 17(29) .5.1886, там же], російський педагог і методист-словесник, послідовник До. Д. Ушинського . Закінчив Петербурзький університет (1847) і майже 20 років пропрацював вчителем словесності. У 60-х рр. 19 ст активно брав участь в обговоренні проектів реформи початкової і середньої школи, висував вимогу всемірного розвитку мережі шкіл, доступності їх для широких верств населення, виступав проти муштри, що панувала в учбових закладах, рутини і схоластики. У 1866 був усунений від викладацької діяльності як «політично неблагонадійний».
Значний вклад внесло Ст в створення навчально-методичної літератури для учнів і вчителів початкової і середньої школи і в методику викладання російської літератури. Основна методична праця Ст — «Словесність в зразках і розборах» (1868) довгі роки служив кращим методичним посібником для вчителів і багато в чому не втратив свого значення і в даний час. За ініціативою і при активній участі Ст була відкрита недільна школа при 1-ій Петербурзькій гімназії. Створив ряд книг для народного читання «Розповіді з російської історії» (ст 1—2, 1861—64), «Книга для первинного читання» (ч. 2, 1879) і популярні «Нариси з російської історії XVIII ст» (1882).
Соч.: Ізбр. педагогічні вигадування, М., 1958 (є бібл.).
Літ.: Аранський Ст С., Педагогічна діяльність і педагогічні погляди Ст І. Водовозова, М., 1953; Ротковіч Я. А., Хрестоматія по історії методики викладання літератури, М., 1956.
