Водний кадастр
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Водний кадастр

Водний кадастр, систематизоване зведення відомостей про водні ресурси країни. У СРСР вперше Ст до. по розділу вод суші був підготовлений і виданий Державним гідрологічним інститутом в 1933—40. Сюди входили матеріали по режиму річок СРСР (20 випусків), зведення про рівні води (27 випусків) і порайонні довідники (27 випусків). Продовженням цих видань стали «Гідрологічний щорічник» і матеріали спостережень спеціалізованих станцій, що видаються Гідрометеорологічною службою СРСР. Ст до. з'явився першою крупною роботою по узагальненню всіх матеріалів гідрологічних спостережень і досліджень, сприяв поліпшенню планерування, проектування і експлуатації водогосподарських споруд. Ст до. сприяв розвитку гідрології як науки. Згодом були в значній кількості накопичені нові матеріали спостережень і досліджень на водних об'єктах СРСР, істотно підвищився рівень наукових розробок, збільшилися вимоги народного господарства до гідрологічних даних. Це зумовило необхідність створення нового Ст до. під назвою «Ресурси поверхневих вод СРСР». Нове Ст до. складається з трьох серій, кожна з яких ділиться на декілька десятків випусків, 1-я серія — «Гідрологічна вивчена» складається з 44 випусків; кожен випуск містить перелік водних об'єктів даної території і їх морфометричні характеристики, відомості про стаціонарні спостереження по окремих елементах водного режиму річок і озер і про експедиційні дослідження, що проводилися, 2-я серія — «Основні гідрологічні характеристики» складається з 42 випусків; містить проаналізовані табличні матеріали з текстом пояснення по режиму річок, озер і водосховищ, складені за даними спостережень на мережі Гідрометеорологічної служби СРСР і інших відомств. 3-я серія —»Ресурсы поверхневих вод СРСР» — практичний посібник для проектних і водогосподарських організацій за розрахунком гідрологічних характеристик, засноване на науковому аналізі і узагальненнях даних спостережень мережі станцій і постів, а також на спеціальних експериментальних і експедиційних дослідженнях. Ця серія включає 42 випуски, з яких 24 опубліковані (1970).

  А. І. Чеботарев.