Виховально-трудова колонія
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Виховально-трудова колонія

Виховально-трудова колонія, в СРСР виправно-трудова установа, в якій відбувають покарання неповнолітні злочинці, засуджені до позбавлення волі. Відповідно до Основ виправно-трудового законодавства СРСР і союзних республік 1969 В.-т.к. создаются окремо для хлопців і дівчат; крім того, вони розділяються на колонії загального режиму і посиленого режиму. У В.-т.к. усиленного режиму прямують лише хлопці, що раніше відбували покарання у вигляді позбавлення свободи, або засуджені за тяжкі злочини, або переведені за визначенням судна з колонії загального режиму за злісні порушення режиму. Після досягнення повноліття вихованець переводяться в виправно-трудові колонії, проте в цілях закріплення результатів перевиховання або завершення вчення вони можуть бути залишені в У.-т.к. до закінчення терміну покарання, але не більше ніж до досягнення 20 років.

  Режим, житлово-побутові умови, норми живлення вихованців В.-т.к. определяются з врахуванням вікових особливостей неповнолітніх і забезпечують їх нормальний розвиток. Всі вихованці підлягають обов'язковому шкільному вченню, а не що мають трудовій спеціальності — також професійно-технічному вченню. Що закінчив у В.-т.к. 8 і 10 класів, курс професійного вчення або підвищення кваліфікації видаються атестати і посвідчення загального зразка. Вихованці працюють в учбово-виробничих майстернях і притягуються до праці по самообслуговуванню з дотриманням норм трудового законодавства про тривалість робочого дня, відпочинок, охорону праці і техніку безпеки неповнолітніх. Із заробітку вихованців виробляються утримання в часткове відшкодування витрат по їх вмісту, а також в погашення заподіяного їх злочинами матеріального збитку. За всіх умов, проте, на особовий рахунок вихованця, що не допускає порушень режиму, зараховується не менше 45% його місячного заробітку.

  Для спостереження за діяльністю В.-т.к. со сторони громадськості створюються опікунські ради з представників колективів підприємств, установ, військових частин, громадських організацій.

  Звільнені з колонії вихованці, як правило, прямують до батьків або осіб, їх замінюючих, а при неможливості або недоцільності цього з точки зору запобігання можливості рецидиву працевлаштуються за допомогою комісії у справах неповнолітніх по місцю знаходження колонії. Загальне керівництво діяльністю В.-т. до., як і всіх інших виправно-трудових установ, здійснює МВС СРСР нагляд за дотриманням законності у В.-т.к. — прокурор відповідного району або області.

  Р. М. Міньковський.