Витка Василь
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Витка Василь

Витка Василь (псевдонім; сьогодення фамалія і ім'я — Крисько Тимофій Васильович) [р. 3(16) .5.1911, село Евлічи Мінської губернії], білоруський радянський поет, драматург. Член КПРС з 1947. Почав друкуватися в 1928. Опубліковані збірки віршів: «Гарт» (1943), «Полудень» (1946), «Вірність» (1953), «Троянда і багнет» (1958), «Перевірка» (1961). Основний пафос поезії Ст — цивільне служіння народові. Пише і для дітей: віршовані казки «Белкино горе» (1948), «Лелечий літо» (1958), «Казка про царя Зуброві» (1960), «Азбука Васи Веселкина» (1965), «Казки» (1968). Популярністю користується п'єса «Щастя поета» (1951, присвячена життю Я. Купали). Перекладає з російської мови («Господа Головльови» М. Е. Салтикова-щедріна, 1956); редагує дитячий журнал «Вяселка» («Веселка»). Нагороджений 2 орденами, а також медалями.

  Літ.: Линькоý М., Шукальнik запаветнага слова, «Маладосць», 1961 № 5; Пicьменнiki Савецкай Беларусi. Кароткi бiябiблiяграфiчни даведнik, Miнськ, 1970.

  Ф.І.Кулешов.