Виробнича література
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Виробнича література

Виробнича література, професійна прикладна література, сукупність творів писемності і друку, вмістом яких є опис певного виду практичної діяльності людей або використовуваних в ній машин, устаткування і т.д. П. л. пропагує передові методи праці як у сфері матеріального виробництва, так і в практичній діяльності, що не створює матеріальних цінностей (наприклад, праця лікарок вчителів і т.д.). Твір П. л. призначено завжди певному кругу фахівців або особам, що бажають опанувати дану область практичної діяльності. Тому особливість творів П. л. полягає в поєднанні повчальних завдань з довідковими. Звідси — дріб, логічно чітко організована структура; розкриття теми в порядку послідовності технологічних циклів, операцій, прийомів праці; конкретні рекомендації, але без наукового обгрунтування і пояснення їх вибору. Мова твору П. л. по своїй професіоналізації повинен відповідати рівню спеціальної підготовки читача, на якого воно розраховане. Прогрес науки і техніки приводить до швидкого старіння видань П. л., чим пояснюється висока питома вага нових видань і частота появ перероблених видань (приблизно кожні 3—4 роки). Швидке зростання П. л. був характерний для епохи капіталізму, що розвивається. У сучасному буржуазному суспільстві із-за запеклій конкуренції фірм кількісний рівень видань прикладного вмісту невисокий і спостерігається навіть тенденція до його зниження. У соціалістичному суспільстві наголошується високий і стійкий випуск П. л. Зростає випуск П. л. у країнах, що розвиваються.

  Для П. л. характерні наступні види видань: практичні посібники і керівництво, монографічні і серійні (наприклад, «Бібліотека конструктора», «Економіка металургійного виробництва») описи передового виробничого досвіду, атласи конструкцій і альбоми робочих креслень, пам'ятки, стандарти, технологічні інструкції і норми, інструкції з експлуатації і обслуговування; все частіше з'являються науково-прикладні монографії, що випускаються для підвищення кваліфікації фахівців вищої ланки і наукові розробки, що відображають, і дослідження з боку їх практичних результатів і можливості впровадження в практику.

  В СРСР П. л. видають центральні галузеві (найбільші — «Машинобудування», «Колос», «Надра», «Металургія», «Транспорт», Стройіздат, «Енергія» ), а також республіканські і місцеві видавництва. Окрім книг і брошур, центральні галузеві видавництва випускають галузеві виробничі журнали.

  Літ.: Ленін Ст І., Тези про виробничу пропаганду, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 42, с. 14—15; Теплов Д. Ю., Типи і види технічної літератури, Л., 1973; Черняк А. Я., Ленін і радянська технічна книга, в збірці: Книга. Дослідження і матеріали, сб.(збірка) 20, М., 1970.

  Би. Р. Тяпкин.