Вигадування К. Маркса І Ф. Енгельса. Збирання, публікація, поширення і вивчення літературної спадщини основоположників наукового комунізму — одна з найважливіших умов ідеологічного зміцнення міжнародного робочого руху.
Прі_жізні К. Маркса і Ф. Енгельса публікувалися у вигляді окремих видань (часто без вказівки авторів) їх спільні праці: «Святе сімейство, або Критика критичної критики» (1845) «Маніфест Комуністичної партії» (1848, 1872, 1883, 1890, 1891, 1894), «Уявні розколи в Інтернаціоналі» (1872) і др.; твори Маркса: «Убогість філософії» (1847), «Мова про свободу торгівлі» (1848), «Вісімнадцяте брюмера Луї Бонапарта» (1852, 1869), «Викриття про кельнськом процес комуністів» (1853), «До критики політичної економії», перший випуск (1859), «Пан Фогт» (1860), «Засновницький Маніфест і Тимчасовий Статут Міжнародного Товариства Робітників» (1864) «Капітал» (т. 1, 1867), «Громадянська війна у Франції» (1871, 3 видання), «Наймана праця і капітал» (1880, 1881) і др.; твори Енгельса: «Положення робочого класу в Англії» (1845, 1848, 1892), «Селянська війна в Германії» (1870, 1875), «До житлового питання» (1872, 1873, 1887), «Анті-Дюрінг» (1878, 1886, 1894), «Розвиток соціалізму від утопії до науки» (1880), «Походження сім'ї, приватної власності і держави» (1884, 1886, 1889, 1891, 1892, 1894), «Людвіг Фейєрбах і кінець класичної німецької філософії» (1888) і ін. Сотні статей Маркса і Енгельса друкувалися в прогресивних, демократичних, пролетарських періодичних виданнях Німеччини, Великобританії, Франції, США, Італії, Іспанії і ін. країн (в т.ч. заснованих або керованих ними): на нім.(німецький) мові — в «Rheinische Zeitung», «Vorwärts!», «Deutsche-brüsseler-Zeitung», «Neue Rheinische Zeitung», «Neue Rheinische Zeitung. Politisch-ökonomische Revue» «Das Volk», «Der Volkstaat», «Der Sozialdemokrat» і др.; на англ.(англійський) мові — в «The Northern Star», «The New Moral World», «Notes to the People», «New York Daily Tribune», «The Bee Hive Newspaper», «The Commonwealth», «The Eastern Post», «The International Herald», «The Labour Standard» і др.; на франц.(французький) мові — в «La Réforme», «L''egalité», «La Liberté», «La Revue Socialiste» і др.; на італ.(італійський) мові — в «Gazzettino Rosa» «La Plebe»,«critica Sociale» і др.; на португ.(португальський) мові — в «Про Pensamento Social», «La Emancipación», «El Socialista»; на русявий.(російський) мові — в «Народній справі», «Віснику Народної Волі», «Социаль-демократові» і ін. Ряд робіт («Німецька ідеологія» Маркса і Енгельса; «До критики гегелівської філософії права», «Теорії додаткової вартості» Маркса; «Діалектика природи» Енгельса і 770 ін.) з різних причин (відсутність матеріальних засобів, цензурні перепони переслідування з боку європейських урядів) залишився неопублікованим.
Перша спроба К. Маркса видати свої Вигадування в 2 томах була зроблена в 1830—51 за допомогою члена Союзу комуністів Р. Беккера. Видання не було здійснене із-за арешту Беккера і засудження його на кельнськом процесі комуністів (1852); вийшов лише перший випуск «Зібрання творів До. Маркса» об'ємом 5 печ. л. («Gesammelte Aufsätze von Karl Marx», H. I, Köln, 1851), майже весь наклад якого (15 тис. екз.(екземпляр)) був конфіскований. Подальші спроби Маркса знайти видавця для своїх Вигадувань успіху не мали.
До моменту смерті Маркса (1883) багато робіт його і Енгельса були бібліографічною рідкістю; більшість статей, надрукованих свого часу в періодичному друці різних країн (у значній частині без вказівки авторів), були практично недоступні читачеві.
Ф. Енгельс, Маркса, що вважав після смерті, підготовку видання повного зібрання його Творів своїм «...долгом, перед яким все інше повинне відійти на задній план», впродовж ряду років вів переговори з цього питання з А. Бебелем, До. Каутським, Л. Кугельманом, Р. Фішером, Ф. Мерінгом і ін. соціалістами. Проте йому удалося здійснити лише перевидання окремих творів Маркса («Викриття про кельнськом процес комуністів», 1885; «Наймана праця і капітал», 1891; «Вісімнадцяте брюмера Луї Бонапарта», 1885; «Класова боротьба у Франції», 1895, і ін.) і своїх колишніх робіт, опублікувати один з найважливіших теоретичних творів Маркса «Крітіка Готської програми» (1891),2-й і 3-й томи «Капіталу» (1885 і 1894). Він підготував також переведення ряду основних творів наукового комунізму: йому.(німецький) пер.(переведення) «Убогості філософії» (1885): англ.(англійський) пер.(переведення) «Положення робочого класу в Англії» (1887), «Мові про свободу торгівлі» (1888), «Розвитку соціалізму від утопії до науки» (1892); італ.(італійський) (1885), данський (1888) і франц.(французький) (1893) переведення «Походження сім'ї, приватної власності і держави»; йому.(німецький) пер.(переведення) «Громадянської війни у Франції» (1891); італ.(італійський) пер, «Найманої праці і капіталу» (1893): франц.(французький) пер.(переведення) «Вісімнадцятого брюмера Луї Бонапарта» (1891); франц.(французький) (1886 і 1894) і англ.(англійський) (1888) пер.(переведення) «Маніфесту Комуністичної партії» і ін.
Після смерті Енгельса (1895) деякі твори Маркса і Енгельса, написані на англ.(англійський) мові, були перевидані дочкою Маркса Елеонорою Маркс-Евелінг. Але в цілому доля літературного спадку основоположників марксизму виявилася в руках Соціал-демократичної партії Німеччини. Чималу роботу по збиранню і публікації їх творів провів Ф. Мерінг, що випустив в 1902 в Штутгарті 4-млосну серію «З літературного спадку До. Маркса, Ф. Енгельса і Ф. Лассаля»; у ній було зібрано багато творів Маркса і Енгельса 1841—50. Були випущені збірки листів Маркса до Л. Кугельману, Маркса і Енгельса до Ф. А. Зорге, Н. Ф. Данієльсону, 4-млосне видання листування між Марксом і Енгельсом (на нім.(німецький) мові, 1913). Окремі твори Маркса і Енгельса публікувалися в теоретичному органі партії журналі «Нойе цайт» («Neue Zeit»). На відношенні до літературного спадку Маркса і Енгельса відбився процес опортуністичного переродження лідерів герм.(німецький) соціал-демократії. Листи і роботи Маркса і Енгельса публікувалися з тенденційними скороченнями і коментарями; рукописи ряду найважливіших теоретичних робіт («Німецька ідеологія», «Діалектика природи», Циркулярний лист 17—18 вересня 1879 і ін.) трималися під спудом, багато статті, документи і ін. матеріали, підготовлені Марксом і Енгельсом, не були розшукані і зібрані (це відзначав В. І. Ленін в 1914 в статті «Карл Маркс», див.(дивися) Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 26, с. 43—93).
Публікація російських переведень творів Маркса і Енгельса почалася з кінця 60-х рр. 19 ст Зусиллями Російської секції 1-го Інтернаціоналу і революційних і прогресивних діячів Р. А. Лопатіна, П. Л. Лаврова, Н. Ф. Данієльсона за кордоном були видані «Маніфест Комуністичної партії», «Засновницький Маніфест Міжнародного Товариства Робітників», «Громадянська війна у Франції», «Введення до критики гегелівської філософії права» і деякі ін. праці. Велику роботу по виданню творів Маркса і Енгельса вела група «Звільнення праці», якою Енгельс передав право на видання своїх робіт і робіт Маркса на русявий.(російський) мові До 1905 були видані: «Маніфест Комуністичної партії» (1882, пер.(переведення) Р. Ст Плеханова), «Наймана праця і капітал», «Убогість філософії», «Розвиток соціалізму від утопії до науки», «Людвіг Фейєрбах...», «Соціальні стосунки в Росії», «Селянське питання у Франції і Германії» і деякі ін.
В самій Росії праці Маркса і Енгельса стали видаватися (по перевазі підпільно) з початку 80-х рр. «Суспільство перекладачів і видавців» (Москва) випустило (до його розгону в 1884) роботи «Громадянська війна у Франції», «Наймана праця і капітал», «Розвиток соціалізму від утопії до науки», «До житлового питання», «Заробітна плата, ціна і прибуток», «Положення робочого класу в Англії», «Анті-Дюрінг» (неповністю); «Маніфест Комуністичної партії» і ін. роботи видавали марксистські кухлі в Москві, Петербурзі, Нижньому Новгороді, Самарі, Казані, Києві, Харкові і ін. містах. До 1905 легально були видані: «Капітал» (т. 1-ої — у 1872, т. 2-ої — в 1885, т. 3-ої — в 1896), «Походження сім'ї, приватної власності і держави», «До критики політичної економії», «Убогість філософії», «Анті-Дюрінг». Велику роль в публікації і поширенні в Росії літературної спадщини Маркса і Енгельса зіграло Ст І. Ленін. Під його редакцією вийшли в світ «Громадянська війна у Франції» (1905), «Бакуністи за роботою» (1905 і 1906), листи Маркса Кугельману (1907), листи Маркса і Енгельса Зорге (1907). У час Революції 1905—07 більшовицьке видавництво «Вперед» і ін. прогресивні видавництва випустили також ряд ін. творів основоположників марксизму. В період реакції видання марксистської літератури припинилося, наклади багатьох вже віддрукованих книг Маркса і Енгельса знищувалися.
Новий етап в публікації Вигадувань Маркса і Енгельса почався після Великої Жовтневої соціалістичної революції. Вже в 1918—22 в Сов. Росії була зроблена спроба здійснити випуск 28-млосного видання Вигадувань. За ці роки було видано всього 4 томи; випуск наступних томів припинився через відсутність наукової бази для цієї роботи. У 1921 за ініціативою В. І. Леніна в Москві був створений інститут К. Маркса і Ф. Енгельса (згодом інститут Маркса — Енгельса — Леніна, нині Інститут марксизму-ленінізму при ЦК КПРС ) — перший в світі науковий центр по збиранню, вивченню і публікації творів класиків марксизму. По постанові 13-го з'їзду РКП(б) інститут випустив в 1928—46 1-е видання Сочиненій К. Маркса і Ф. Енгельса на русявий.(російський) мові в 28 тт. [т. 1—19, 21—29 (20-й том не був випущений); мінімальний наклад тому 15 тис. екз.(екземпляр), максимальний — 84 тис. екз.(екземпляр)], що становлять 33 книги. Видання включає 1247 творів і 3298 листів основоположників марксизму. Одночасно здійснювалася публікація підготовчих матеріалів в томах «Архіву Маркса і Енгельса» [вийшло 20 томів: 5 томів 1-ої серії (1924—30; мінімальний наклад 4 тис., максимальний — 7500); 15 томів 2-ої серії (т. 1—15, М., 1933—73; мінімальний наклад 5 тис., максимальний — 30 тис.); видання продовжується]. У 30—50-х рр. неодноразово видавалися «Вибрані твори К. Маркса і Ф. Енгельса» в 2 томах (мінімальний наклад 50 270, максимальний — 250 тис.), а також «Вибрані листи» До. Маркса і Ф. Енгельса (мінімальний наклад 50 тис., максимальний — 75 тис.), «Листи К. Маркса і Ф. Енгельса про “Капітале”» і «Перепіська К. Маркса і Ф. Енгельса з російськими політичними діячами» (мінімальний наклад 75 тис., максимальний — 100 тис.). Паралельно з русявий.(російський) виданням було зроблено міжнародний видання Вигадувань Маркса і Енгельса на мовах оригінала (Marx-engels-gesamtausgabe — MEGA); у 1927—35 вийшло 8 томів творів (в т.ч. особливий том, такий, що містить «Анті-Дюрінг» і «Діалектику природи» Енгельса), 4 томи листування, а в 1939 — окремий том, такий, що містить Економічні рукописи Маркса 1857 — 1858 рр. (наклад 3500 — 5000).
1-е видання Вигадувань Маркса і Енгельса, вихід якого в світ був результатом величезної попередньої роботи по збиранню необхідних матеріалів, мало, проте, ряд недоліків: неточності в переведеннях і передмовах, недостатність науково-довідкового апарату (наприклад відсутність приміток). Після виходу видання було виявлено багато раніше невідомих робіт Маркса і Енгельса; велику кількість нових листів і рукописів інститут отримав в післявоєнні роки. Виникла необхідність випуску 2-го видання.
2-е видання здійснене інститутом марксизму-ленінізму по постанові ЦК КПРС в 39 томах (42 книгах; мінімальний наклад 103 тис., максимальний — 200 тис.) в 1955—66. У нього включено близько 1600 творів і 4000 листів (серед них близько 400 творів і більше 600 листів, що не входили в 1-е видання, у тому числі 4-й том «Капіталу» — «Теорії додаткової вартості»). Це найповніша публікація літературної і епістолярної спадщини Маркса і Енгельса (об'єм близько 1500 печ. л.). У 1956 на додаток до видання вийшла збірка «З ранніх творів» Маркса і Енгельса (наклад 60 тис.).
Хронологічне розташування матеріалу в 2-м-коді виданні відображає процес формування наукового комунізму. 1—26-й томи (7 книг) — «Капітал» (вперше опублікований як 4-млосний твір); 27—39-й томи — листування Маркса і Енгельса. Більшість томів мають розділ «Додатка» (документи, що відображають революційно-практичну діяльність Маркса і Енгельса, біографічні матеріали і т. п.).
Видання забезпечене фундаментальним науково-довідковим апаратом: передмови, примітки; покажчики імен, періодичних видань цитованої і згадуваної літератури; дати життя і діяльності Маркса і Енгельса. Велика група томів [20-й, 23—26-й і 39-й (по 27—39-у тт.)] забезпечена наочними покажчиками.
На базі 2-го видання випускаються тематичні збірки: у 1955 — «Про релігію» (твори К. Маркса і Ф. Енгельса; наклад 100 тис.); у 1957 і 1968 — «Про пролетарський інтернаціоналізм» (твори До. Маркса, Ф. Енгельса, Ст І. Леніна; наклад 75 тис.); у 1957—58 і 1967 — «До. Маркс і Ф. Енгельс про мистецтво» (т. 1—2; наклад 75 тис. і 25 тис.); у 1959 — «Про колоніальну систему капіталізму» (твори К. Маркса і Ф. Енгельса; наклад 10 тис.) і так далі В 1966 вийшли «Вибрані твори» К. Маркса і Ф. Енгельса в 3 тт. (наклад 100 тис.), в 1967 — збірка «До. Маркс, Ф. Енгельс і революційна Росія» (наклад 55 тис.). На українській (1958—1968) і німецькій (у ГДР(Німецька Демократична Республіка), 1956—68) мові вийшли Сочиненія К. Маркса і Ф. Енгельса, відповідні 2-у російському виданню. На основі 2-го видання виходять Вигадування основоположників марксизму в Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії, Чехословакії і Японії.
В капіталістичних країнах робляться спроби протиставити науковим виданням Вигадувань Маркса і Енгельса видання, пристосовані до цілей антикомуністичної пропаганди. Так, в Штутгарті (ФРН) в 60-х рр. випущено видання Вигадувань Маркса в 8 книгах тенденційне по своєму складу і коментарям.
Після виходу 2-го русявий.(російський) видання Вигадувань Маркса і Енгельса випущений ряд додаткових томів до цього видання (т. 40—42, 45, 46 — ч. 1—2, 47, 49; наклад 45 тис.); початий випуск томів нового міжнародний видання Повного зібрання творів Маркса і Енгельса на мовах оригінала (MEGA), марксизму-ленінізму, що готується інститутом, при ЦК КПРС спільно з інститутом марксизму-ленінізму при ЦК СЕПГ(Соціалістична єдина партія Німеччини), а також Сочиненій К. Маркса і Ф. Енгельса на англ.(англійський) мові в 50 тт. [готується інститутом марксизму-ленінізму при ЦК КПРС спільно з видавництвами «Прогрес» (Москва),«Лоренс енд Уїшарт» (Лондон) і «Інтернешонал паблішерс» (Нью-Йорк). Відповідно до схеми англ.(англійський) видання здійснюється випуск 50-млосного видання Вигадувань Маркса і Енгельса на італ.(італійський) мові (видавництво «Ріуніті» Рим)]. У СРСР і ін. країнах соціалістичної системи, а також в багатьох несоциалістічеських країнах широко видаються окремі твори основоположників наукового комунізму.
Літ.: Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 36, с. 39, 88, 325, 413; т. 39, с. 287, 297, 328, 385—86, 388—93; Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 26, с. 82—93; т. 52, с. 64; Льовін Л. А., Бібліографія творів К. Маркса і Ф. Енгельса, М. 1948 Кандель Е. П., Про публікацію літературною спадки К. Маркса і Ф. Енгельса, [М.], 1947; Степанова Е.А., Про збирання і наукову публікацію в СРСР літературного спадку основоположників марксизму, в збірці: З історії марксизму, М., 1961; Маля А. І. Ізданіє Вигадувань До Маркса і Ф. Енгельса в СРСР в 20-і роки і на початку 30-х років, «Питання історії КПРС», 1965 № 8; його ж, Велика скарбниця революційне думці, там же, 1966 № 3; Гольман Л. І., Про нових матеріалах Маркса і Енгельса в другому виданні їх Вигадуванні, там же № 6; Літературний спадок До Маркса і Ф Енгельса. Історія публікації і вивчення в СРСР, М., 1969; Велика спадщина. Про друге видання Сочиненій К. Маркса і Ф. Енгельса, М., 1968; Прижиттєві видання і публікації творі К. Маркса і Ф. Енгельса. Бібліографічний покажчик ч. 1. 1837—1864, серпень, М., 1974.
