Веріковський Михайло Іванович [9(21) .11.1896, Кременец, — 14.6.1962, Київ], радянський композитор, педагог, диригент, заслуженого на діяча мистецтв УРСР (1944). Закінчив Київську консерваторію по класу композиції Б. Л. Яворського (1923). Автор творів різних жанрів, у тому числі першого українського балету «Пан Канівський» (постановка 1931, Харків) і перших українських симфонічних вигадувань (сюїта «Веснянки», 1923, «Татарська сюїта», 1928, і ін.), обпер — «Поділа небесні» (1934); «Сотник» (постановка 1939, Одеса), «Наймічка» (постановка 1943, Іркутськ) по поемах Т. Р. Шевченка, «Слава» (1961), «Втікачі» (виконання 1957, Київ, радіо), ораторій, кантат, у тому числі «Жовтнева» (1936), хорів (більше 40), романсів, обробок народних пісень (60) і ін.
Ст належить ряд оркестрових редакцій творів Н. Ст Лисенко, П. І. Ніщинського, Н. Н. Аркаса і ін. Виступав як оперний і симфонічний диригент, вів педагогічну роботу, з 1946 професор Київської консерваторії.
Літ.: Герасимова-Персидська Н. О., М. I. Верікiвський, До., 1959.
