Вершники (греч. hippéis, від híppos — кінь; лат.(латинський) equites, від equus — кінь), один з привілейованих станів в Древніх Афінах, Древньому Римі, Фессалії і інших античних державах. У Афінах Ст як станова група оформилися реформами Солона (594/593 до н.е.(наша ера)). Це був 2-й розряд населення (після пентакосиомедімнов ) з майновим цензом в 300 медімнов. Ст могли обіймати всі виборні посади. У військо були на конях. У Древньому Римі Ст з прадавніх часів називалася привілейована група воїнів, що служили в кінноті. По реформі Сервія Тулію (6 ст до н.е.(наша ера)) Ст, виділені в 18 центурій, складали частину вищого цензового розряду римських громадян (майновий ценз — 100 тис. ассов). До кінця 4 ст до н.е.(наша ера) римські Ст були військовою групою. З 3 ст до н.е.(наша ера) з розвитком торгівлі і лихварства в розряд Ст стали вступати (по цензу) власники крупних майстерень, лихварі. До кінця 20-х рр. 2 ст до н.е.(наша ера) Ст перетворилися на особливий стан римського суспільства, матеріальною базою якого було володіння крупними грошовими коштами і рухомим майном. З кінця 1 ст до н.е.(наша ера) (з часу Августа) звання Ст стало передаватися по спадку, а ценз був встановлений в 400 тис. сестерций. З 1 ст н.е.(наша ера) із Ст комплектувався командний склад армії; вони займали також ряд посад по управлінню провінціями (префект Єгипту, прокуратори і т.д.). Стан Ст в Римі проіснував до 4 ст
Літ.: Неміровський А. І., Всаднічеськоє стан в політичній боротьбі 90—80-х рр. 1 ст до н.е.(наша ера), «Уч. зап.(західний) Пензенського педагогічного ін-т(інститут) а, 1953, ст 1, с. 125—59; Martin A., Les cavaliers athéniens, P., 1887; Nicolet C., L’ordre équestre à l’époque républicaine (312—43 av. J. C.), P., 1956, nouv. éd., P., 1966 (бібл., рецензія А. І. Неміровського на видавництві 1956 в «Віснику древньої історії», 1969 № 2).
