Велікоморавськая держава
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Велікоморавськая держава

Велікоморавськая держава , Велікоморавськоє держава, Моравське (Велікоморавськоє) князівство, ранньофеодальна держава західних слов'ян в 9 — початку 10 вв.(століття) Передумовами виникнення Ст д. з'явилися процес феодалізування, що посилювався, і необхідність оборони від німецької експансії. В період свого розквіту Ст д. охоплювала територію Моравії, Словаччини, Чехії, Калюжок, Паннонії, мабуть, Малої Польщі і частина словенських земель. Столицею був р. Велеград, точне місце розташування якого не встановлене і є предметом дискусії. Багаточисельні розкопки чехословацьких археологів (Ст Грубого, І. Поуліка, Ф. Калоусека) на території Моравії свідчать про високу культуру землеробства в Ст д., розвитку ремесел — гончарного, железоделательного, скляного, ювелірного і ін., про розквіт торгівлі. Судячи по археологічних знахідках, існували тісні торгівельні зв'язки Ст д. з Візантією, Київською Руссю і чорноморськими містами. Економічне і політичне життя Ст д. зосереджувалася в градах — укріплених фортецях і резиденціях знать, яка була центрами ремесла і торгівлі. Найважливіші з них: Старе-місце в р. Угерське-градіште, Мікульчице в р. Годонін, Погансько, Нітра, Девінське, Нова-вага. При археологічних розкопках тут виявлені залишки храмів, житлових споруд, обширні кладовища, де знайдені багаточисельні прикраси, предмети ужитку і ін. Першим історично відомим князем Ст д. був Моймір I (правив в 830—846), що приєднав к В. д. Нітранськоє князівство (833), при нім почалося поширення християнства. Правління наступника Мойміра Ростислава (846—870) було часом посилення Ст д. Ростислав вів активну боротьбу проти німецької агресії, уклав союз з Візантією (862). У 863 на прохання Ростислава в Ст д. прибули з Візантії слов'янські просвітителі Кирило і Мефодій . Вони створили незалежну від німецького епіськопата слов'янську церкву (869 або 870), яка сприяла зміцненню політичної самостійності Ст д. У правління Святополка (870—894), коли к В. д. було приєднано (близько 874) Блатенськоє князівство, держава досягло найбільших розмірів. У міру зміцнення феодального землеволодіння до кінця 9 ст сталося посилення питомих князів, особливо на околичних землях Ст д. Після смерті Святополка Ст д. була розділена між його синами Мойміром II, верховним князем, що став, і Святополком II, Паннонію, що отримав в долю. При них від Ст д. відокремилися Чехія (895), землі сербов-лужічан (897). Кочівники-угорці в 906 піддали спустошенню і зайняли велику частину Ст д., поклавши край її існуванню.

загрузка...

  Літ.: Третяків П. Н., Нові дані про Велікоморавськом державі, «Питання історії», 1961 № 5; Велика Моравія, Тисячолітня традиція державності і культури, пер.(переведення) з чеш.(чеський), Прага. 1963; Magna Moravia. Sborník до 1100. Výroči příchodu byzantské misé na Moravu, Praha, 1965; Magnae Moraviae fontes historici I, Pragae — Brunae, 1966; Poulík J., Pevnost v lužnim lese, Praha, 1967.

  Би. М. Руколь.