Вельхаузен, Велльгаузен (Wellhausen) Юліус (17.5.1844, Хамельн, — 7.1.1918, Геттінген), німецький сходознавець. У 1878 опублікував працю по історії Ізраїлю, що склав епоху в історії старозавітної біблейської критики. Довів, що головна частина так званого Мойсеєвого закону (він назвав її Жрецьким кодексом) була написана групою жерців у вавілонському полоні, тобто не раніше 6 ст до н.е.(наша ера) В дослідженнях домусульманськой релігії арабів Ст встановив ряд схожих меж з древнєїзраїльськой релігією. У роботах по ісламознавству значну увагу приділяв не лише релігійним, але і соціально-економічним проблемам древньої і середньовічної історії арабів.
Соч.: Geschichte Israels, Ст, 1878 (у подальших видавництво — Prolegomena zur Geschichte Israels, 6 Ausg., Ст, 1905); Muhammed in Medina, Ст, 1882; Reste arabischen Heiden-turns, B., 1887; Die religios-politischen Oppositionsparteien im alten Islam, G5tt., 1901; Das arabische Reichund sein Sturz, B., 1902; Tsraelitischeundjudische Geschichte, 9 Aufl., B., 1958; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Введення в історію Ізраїлю, СП(Збори постанов) Би, 1909.
Літ.: Никольський Н. М., Проблеми критики Біблії в радянській науці, «Вісник древньої історії», 1938 № 1, с. 30—44; Becker С. Н., Julius Wellhausen, в його кн.: Islamstudien, Bd 2, Lpz., 1932; Fuck J., Die arabischen Studien in Europa, Lpz., 1955.
