Великий Вододільний хребет (Great Dividing Range), гірський ланцюг, що тягнеться майже на 4 тис. км. уздовж східного і південно-східного побережжя Австралії, від півострова Кейп-Йорк на С. до протоки Басса на Ю. Іногда назва Б. Ст х. поширюється лише на західний ланцюг в Квінсленде між 15 і 27° ю. ш.(південна широта) Б. Ст х. є крупним склепінним підніманням, що виникло в неогене-антропогене. Гори складені в основному породами палеозойського і, у меншій мірі, мезозойського віків. У геологічному відношенні відповідає палеозойської складчастої області Тасманії, південна і східна частини якої утворюються структурами среднепалеозойськой (Каледонією) лакланськой складчастої системи, а центральна і північно-західна частини — структурами верхнепалеозойськой (герцинськой) складчастої системи Нової Англії. В межах лакланськой складчастої системи найбільш поширені дислоковані осадові і вулканічні породи ордовіка, силуру, нижнього і середнього девона, прорвані гранітами і перекриті полого залягаючим чохлом верхнепалеозойських і мезозойських відкладень. На З. і З.-З.(північний захід) в межах Нової Англії широко поширені породи девона, карбону і пермі, дислоковані в позднепермськоє час і прорвані інтрузіями гранітів і гипербазітов. Ці складчасті форми занурюються під мезозойські западини. У середній частині хребта (від Сіднея на Ю. до Рокхемптона на С.), між системами лакланськой і Нової Англії, просліджується Сиднейсько-боуенський краєвий прогин, складений континентальними і морськими породами верхньої пермі і тріаса. На З.-З.(північний захід) і Ю. гірської країни палеозойські і мезозойські породи перекриті покривами неогенових плато-базальтов. У центральній частині хребта в мезозойських відкладеннях Сиднейсько-боуенського прогину виявлені родовища нафти і газу (Рома), а на західному схилі — олова (Маунт-Гарнет), поліметаллов (Хербертон), золото (Чартерс-Тауерс), мідь (Маунт-Морган), тітано-магнетітових і монацитових пісків (Байрон-бей, Балліна); в околицях Ньюкасла і Вуллонгонга — найбільший в Австралії басейн кам'яного вугілля, а до Ст від Мельбурну — бурого вугілля.
До С. від 28° ю. ш.(південна широта) Б. Ст х. досягає ширини 650 км. і складається з берегових плоськогорій і масивів середньою висотою близько 1000 м-код, серединних тектонико-ерозійніх улоговин і західному погано вираженому в рельєфі гірському ланцюгу висотою 500—700 м-коду — вододілу річок, що стікають в Коралове море, заливши Карпентарія, Індійський океан і басейн озера Ейр. Зсув вододілу західних високих прибережних масивів — результат антропогенових поднятій, що оживили глибинну ерозію. Річки пересікли колишній вододіл і перехопили перебіг древніх річок, що стікали на З. ДО Ю. від 28° ю. ш.(південна широта) Б. Ст х. — вузький ланцюг окремих масивів, в яких з С. на Ю. виділяються: кристалічні хребти Нью-Інгленд, що обрамували його з Ю. широтні хребти Хейстінгс і Ліверпул, вапнякові Блакитні гори, Австралійські Альпи — кристалічне нагір'я з вищими вершинами Австралії (гора Косцюшко, 2230 м-код, і ін.). На південному сході Б. Ст х. витягнутий с В. на З. уздовж широтних скидань, що відокремили від материка острів Тасманію.
Би. Ст х. лежить в субекваторіальному (до С. від 15° ю. ш.(південна широта)), тропічному (між 15 і 28° ю. ш.(південна широта)) і субтропічному (до Ю. від 28° ю. ш.(південна широта)) поясах. У всіх поясах різко різні ландшафти навітряних східних і підвітряних західних схилів. Вологі вітри з Тихого океану приносять на східні схили від 1000 до 2000 мм опадів в рік при літньому максимумі (окрім Ю., де осідання зимові). Західні схили сухіші (500—700 мм в рік). Середні місячні температури знижуються з С. на Ю. (на побережжі від 26 до 21°С влітку і від 17 до 10°С взимку), у горах падають з висотою. У Австралійських Альпах 5—6 міс. лежить сніг.
З Би. Ст х. у Коралове і Тасманово моря стікають короткі порожисті, але повноводні річки, частина яких судноплавна в нижніх течіях (Бердекин, Фіцрой, Хантер і ін.); на західних схилах починаються рр. Муррей і Дарлінг і епізодичні крики внутрішньої Австралії.
Східні схили заліснені. До висоти 1000 м-коду до С. від 15° ю. ш.(південна широта) — листопадно-вічнозелені вологі ліси, з 15 до 28° ю. ш.(південна широта) — евкаліптові тропічні ліси, південніше — субтропічні мусонні з високостовбурних евкаліптів. У Австралійських Альпах з 1000 до 1600—2000 м-код — гірські ліси, низькорослі і пригноблювані, вище — високогірні луги. На сухіших західних схилах Би. Ст х. розвинені лесосаванни, савани і чагарники ксерофітних чагарників. У лісах Би. Ст х. мешкають коала, куськус деревинний кенгуру; характерні райські птиці, птиця-ліра, казуари, папуги. У річках збереглася Двоякодихаюча риба цератод.
