Ватутін Микола Федорович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ватутін Микола Федорович

Ватутін Микола Федорович [3(16) .12.1901—15.4.1944], генерал армії (лютий 1943), Герою Радянського Союза (6.5.1965). Член КПРС з 1921. Народився в с. Чепухино Курської губернії в сім'ї селянина. У Радянській Армії з 1920. Учасник Громадянської війни. Закінчив Полтавську піхотну школу (1922), Київську вищу об'єднану школу (1924), Військову академію ним. Фрунзе (1929), оперативний факультет цієї ж академії (1934) і Академію Генштабу (1937). До Великою Отечеств, війни був начальником штабу дивізії, заступником начальника штабу військового округу, начальником штабу Київського військового округу, начальником Оперативного управління Генштабу. Під час війни з липня 1941 по травень 1942 начальник штабу Північно-західного фронту, в травні — липні 1942 заступник начальника Генштабу і уповноважений Ставки на Брянському фронті. Командував військами фронтів: Воронежського (липень — жовтень 1942, березень — жовтень 1943), Південно-західного (жовтень 1942 — березень 1943), 1-го Українського (жовтень 1943 — березень 1944). Війська під командуванням Ст активно брали участь в обороні Воронежа, в Сталінградській і Курській битвах, в звільненні Лівобережної України, форсуванні Дніпра і звільненні Києва і Правобережної України. Помер після важкого поранення. Нагороджений орденами: Леніна, Червоного Прапора, Суворова 1-ій мірі, Кутузова 1-ої міри і чехословацьким орденом. Похований в Києві, де йому поставлений пам'ятник (1948, скульптор Е. Ст Вучетіч, архітектор Я. Б. Белопольський).

загрузка...

Н. Ф. Ватутін.