Васильев-Южін Михайло Іванович [29.10(10.11) .1876—8.11.1937], радянський державний і партійний діяч, публіцист. Народився в П'ятигорську в сім'ї робітника. Член Комуністичної партії з 1898. Учасник Революції 1905—07. У 1905 був направлений В. І. Леніним на повсталий броненосець «Потемкин», але прибув до Одеси, коли повстання вже було пригнічене. Був член МК РСДРП, брав участь в створенні Московської ради робочих депутатів. У 1906—17 вів партійну роботу в Баку, Петербурзі, Саратові. Співробітник більшовицьких газет «Вперед» і «Пролетар». Піддавався репресіям царського уряду. Після Лютневої революції 1917 заступник голови Саратовської ради і голова Саратовського губкома РСДРП (б). Делегат 6-го з'їзду РСДРП (б). Керував озброєним повстанням в жовтні 1917 в Саратові. З січня 1919 член колегії НКВД, член РВС(Реввоєнрада) 15-ої армії, потім на відповідальній роботі в органах прокуратури; у 1924—37 заступник голови Верховного суду СРСР.
Соч.: 1917 рік в Саратові, в кн.: За владу Рад. Спогади учасників революційних подій 1917 р., Саратов, 1957; Жовтнева революція в Саратові, в кн.: Перемога Великої Жовтневої соціалістичної революції. Сб. спогадів, М., 1958.
